Праліси - це лісові екосистеми (угруповання), які виникли й розвиваються природним шляхом під впливом лише природних стихій та явищ і пройшли повний цикл розвитку без істотного втручання людини, видова, вікова й просторова структури яких визначаються лише чинниками природного середовища.
Букові праліси НПП «Синевир» загальною площею 2 865,04 га та буферною зоною 1 090,94 га є об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО. Вони розподілені за 4 кластерними складовими частинами (Стримба, Дарвайка, Квасовець, Вільшани) та охоплюють високогір’я урочищ, що є домом для унікального біорізноманіття.
Вони розміщені на висотах від 600 до 1450 м н.р.м. у межах гірського масиву Горган, де зустрічається багатоярусність деревостанів різного видового складу та структури з різними стадіями за віковими групами. Вік пралісів набагато перевищує за 300 років, а діаметр дерев, на висоті грудей, сягає 150-170 сантиметрів. Також у сімдесяти відсотків дерев, стовбури вкриті грибами трутовиками, мохами, лишайниками та дуплами.
Відмерла деревина – важлива складова повноцінного функціонування лісової екосистеми. Це – засохлі гілки, сухостій, повалені дерева. Сотні видів мохів, лишайників, грибів, судинних рослин, тварин, зокрема, з Червоної книги України, залежать від відмерлої деревини: вона є субстратом, домівкою та джерелом харчування. В залежності від ступеня розкладання дерева – ним користуються різні види, повністю розкладаючи деревину, повертаючи поживні речовини назад у ґрунт.
