Аудіогід
Перед вами один із найцікавіших арт-об’єктів урочища Квасовець – "Риби". Він створений в рамках міжнародного проєкту підтримки природоохоронних територій України та став символом гармонії людини й природи.
Скульптури рибок струмкової форелі уособлюють чистоту гірських вод, багатство місцевої фауни та зв’язок із традиційним рибальством. У Карпатах річки завжди відігравали особливу роль – вони були джерелом життя, легенд і народних переказів.
Риби здавна вважалися символом достатку та мудрості. У кришталево чистих водах річок Тереблі, Озерянки та їх притоках водяться унікальні види риб, це форель та харіус. Їхнє існування залежить від збереження екологічного балансу.
А тепер, послухайте старовинну карпатську легенду, яка, можливо, саме тут і народилася...
Колись у долині річки Тереблі жив бідний дід із бабою. Вони часто не мали що їсти, але вірили в диво. Одного дня дід пішов ловити рибу, та йому не щастило. Він годинами сидів на березі, поки нарешті не витягнув із води золоту форель.
На подив діда, риба заговорила людським голосом:
«Відпусти ня, діду, і я виконаю три твої бажання!»
Голодний дід одразу побажав шовдир (копчене м’ясо), і воно миттєво з’явилося в його руках. Щасливий, він відпустив рибину й побіг додому.
Але баба, почувши цю історію, розсердилася:
«Чому ж ти, старий, не попросив щось більше?!»
У гніві вона вигукнула:
«Бодай би той шовдир у тебе повилазив через вуха!»
І сталося диво – у діда з вух почали стирчати шматки м’яса. Перелякані, вони використали останнє бажання:
«Нехай той шовдир щезне!»
Так і сталося. Але, як бачите, марнотратство бажань залишило їх ні з чим.
Ця легенда нагадує нам про важливість мудрих рішень. Адже природа щедра, та її дари потрібно використовувати розумно. Далі наша подорож продовжиться до наступної локації – Реабілітаційного центру диких тварин «Квасовець».
