Аудіогід
Ведмі́дь бу́рий — вид хижих ссавців родини ведме́жачих. Цей звір є одним з найбільших наземних хижаків у світі та найбільшим хижаком фауни України.
Вигляд бурого ведмедя є типовим для ведмедів узагалі. У нього міцний кремезний тулуб із високою холкою, масивна голова з невеликими вухами та очима. Хвіст короткий (6,5—21 см), часто повністю прихований у шерсті. Лапи міцні, з великими невтяжними кігтями довжиною 8—15 сантиметрів, п'ятипалі, стопоходячі. Шерсть густа, зазвичай забарвлена рівномірно або з деяким потемнінням основного кольору на морді та лапах.
Забарвлення бурого ведмедя загалом варіює у широкому діапазоні: від світло-палевого до майже чорного; але найпоширенішою є буро-коричнева форма. У ведмежат на шиї та грудях бувають світлі відмітини, котрі з віком зникають.
Середня вага бурого ведмедя 200—250 кілограмів. Довжина європейського бурого ведмедя зазвичай 1,2-2 м при висоті в холці близько 1 м і масі від 100 до 400 кг.
За даними Фонду дикої природи (WWF) в Україні налічується близько 200 особин.
Бурого ведмедя занесено до Червоного Списку МСОП як «вид із найменшим ризиком» («Least concern») та до Червоної Книги України.
Серед карпатських великих хижаків лише бурий ведмідь всеїдний, хоча в його раціоні переважає рослинний корм (60-70%) і включає понад 100 видів рослин, серед яких переважають ягоди, плоди, горіхи, зелені рослини, а серед тваринного корму в загальному його раціон становить 30-40%.
Бурі ведмеді полюбляють мед, за що цей вид і отримав свою назву у слов'янських мовах. Мед ведмеді добувають з гнізд диких бджіл, а також можуть розорювати пасіки.
Найтиповішими місцями життя бурого ведмедя є шпилькові та листяні глухі ліси з буреломом. Під пологом лісу бурий ведмідь знаходить притулок, відкриті ділянки слугують йому місцями пошуку їжі. Велике значення для живлення ведмедів мають зернові поля.
Тримається ведмідь зазвичай одинаком, самки — з ведмежатами різного віку. Самці та самки територіальні, індивідуальна ділянка в середньому має площу від 5до 7 тис. га.
На території національного природного парку «Синевир» бурого ведмедя нараховується від 7 до 10 особин, що залежить від щорічної наявності кормової бази.
Залежно від кліматичних та інших умов ведмеді залягають в барлогу з листопада до березня в залежності від наявності снігового покриву, та зниження температури повітря нижче 0⁰С протягом 10 днів.
Самки приносять потомство раз на 2—4 роки. Парування в них триває з травня до липня, загалом 10—30 днів.
Вагітність у ведмедиці протікає з латентною стадією, ембріон не починає розвиватись приблизно до листопада, коли самиця лягає в барліг. Всього вагітність триває 6—8 місяців, пологи відбуваються з січня до березня, коли самиця ще перебуває в зимовій сплячці. Ведмедиця народжує 1—2 ведмежат вагою 340—680 грамів та довжиною до 25 см, вкритих короткою рідкою шерстю, сліпих та глухих.
Статевої зрілості ведмеді досягають в 4—6 років, але рости продовжують до віку 10—11 років. Тривалість життя в природі — 20—30 років, в неволі — 47—50 років.
