Аудіогід
Вас вітає Національний природний парк «Синевир»! Сьогодні ми розкажемо про одного з найпоширеніших, але водночас найобережніших мешканців українських лісів – сірого зайця. Сірий заєць, або заєць-русак, - типовий представник степових і лісостепових екосистем України, проте завдяки високій адаптивності активно заселяє і передгір’я Карпат, зокрема території національного природного парку «Синевир».
Сірий заєць – середніх розмірів ссавець, вагою 4-6 кілограм. Має довге, пружне тіло, сильні задні лапи та великі вуха. Його хутро змінюється за сезоном: влітку сіре з рудуватим відтінком, узимку – більш світле, але не зовсім біле.
У межах Національного природного парку «Синевир» зайця сірого можна зустріти як у передгірних луках, так і на узліссях, полях. Він уникає густих лісів, віддаючи перевагу відкритішим місцям з гарним оглядом.
Сірий заєць – виключно рослиноїдний. Влітку це – злаки, бобові, конюшина, молоді пагони дерев. Восени : корінці, насіння, листя. Взимку: кора дерев, суха трава, хвої. У пошуках їжі заєць активний переважно вночі.
Хоча сірий заєць не є рідкісним видом, його популяція знижується через скорочення природного середовища існування, інтенсивне сільське господарство та хижацтво. У Національному природному парку «Синевир» йому забезпечено охорону та сприятливі умови для проживання.
