Аудіогід
Вас вітає Національний природний парк «Синевир». Зараз ми розповімо про спритну та граційну хижачку – куницю. Куниця лісова, або куниця європейська – одна з найгарніших хижачок карпатських лісів. Її присутність вказує на добрий стан екосистеми, адже ця тварина уникає порушених або забруднених середовищ. Її довжина тіла – до 50 см, хвоста – до 25 см, вага – 1-2 кілограм. Вона має гнучке тіло, густе, м’яке хутро й характерну білу або кремову пляму на горлі.
Заселяє: високогірні та середньогірні букові, ялицево-смерекові ліси, ділянки з густим підліском, уникає відкритих територій і людських поселень. Денні сховки куниці – це дупла дерев, нори гризунів, покинуті гнізда птахів, а взимку навіть снігові печери.
Куниця лісова – це всеїдний хижак. Основу раціону становлять: дрібні гризуни, птахи та їхні яйця, комахи, ягоди, мед. Під час полювання використовує гострий слух і нюх. Полює вночі, вправно лазить по деревах, може стрибати на кілька метрів між гілками.
Шлюбний період триває влітку, але через приховану вагітність дитинчата народжуються лише навесні наступного року – у квітні-травні. Зазвичай з’являється 2-4 малюки, які живуть із матір’ю кілька місяців.
Куниця – важливий регулятор чисельності гризунів і комах. Вона внесена до Бернської конвенції. У національному природному парку «Синевир» куниця охороняється, її чисельність стабільна, але потребує моніторингу через зміну лісових екосистем.
