Аудіогід
Ожина сиза (Rubus caesius L.) — кущ родини розових (Rosaceae) 0,5 — 1,5 м заввишки.
Річні пагони дугоподібно вигнуті, циліндричні, з сизим нальотом, густо вкриті прямими або вигнутими шипиками. Верхівки пагонів, пригинаючись до поверхні ґрунту, здатні укорінюватись. Листки трійчасті, з обох боків розсіяноволосисті, з широколанцетними прилистками, листочки по краю неправильно надрізано-зубчасті. Квітки великі (до 3 см у діаметрі), білі, зібрані в негусті щитки, квітконоси довгі, тонкі. Чашолистків і пелюсток по чотири-п'ять. Плід — складна кістянка (до 1 см у діаметрі), тьмяно-чорна, соковита, вкрита сизим нальотом. Кісточка сплюснута, з гачкоподібним, загостреним кінчиком. Період цвітіння з червня по серпень, плоди достигають через 4—6 тижнів після цвітіння.
Росте в підліску мішаних і листяних лісів території парку, по берегах озер, річок, на вирубках, по балках. Тіньовитривала рослина. Поширена ожина сиза майже по всій території.
Харчова, лікарська, кормова, фарбувальна, та медоносна декоративна рослина.
Плоди вживають у їжу свіжими і сушеними, використовують також для приготування варення, сиропів, вина, безалкогольних напоїв, екстрактів, желе, мармеладів.
У народній медицині плоди здавна ціняться як кровоочисний, протиглисний засіб та засіб. Плодами лікують болі в шлунку, криваві проноси, вважаються протигнильним засобом. Корені, вириті навесні і зварені з медом, рекомендуються від водянки. Листки застосовують як потогінний і антицинготний засіб, для полоскання горла, порошок з листків — для засипання ран.
Ожина — добрий медонос, дає багато нектару і пилку.
Сік з плодів використовують для підфарбування вин, з кислотами він дає червоний колір, а з лугами — синій. Він придатний для фарбування тканин у фіолетовий, ніжно-рожевий, коричнево-фіолетовий кольори. Як декоративна рослина ожина придатна для вертикального озеленення, прикриття стін і альтанок.
