2 лютого – Всесвітній День водно-болотних угідь (World Wetlands Day)

У НПП «Синевир» відбувся «круглий стіл» на тему «Роль водно-болотних угідь для мігруючих водоплавних видів птахів». Захід присвячено до  Всесвітнього дня водно-болотних угідь, який підкреслює певні властивості та значення водно-болотних угідь для людства і екосистем у цілому.

В засіданні «круглому столі» взяв участь директор парку Микола Дербак, його заступники, керівники та працівники підпорядкованих підрозділів.

Метою проведення такого заходу – підвищення обізнаності широких верств населення щодо існування на території парку цінного рамсарського угіддя, найменування якого озеро «Синевир». За критеріями Рамсарської конвенції воно є рідкісне, високогірне або унікальне природне. Озеро Синевир входить також до Смарагдової мережі.

У цей день у м. Рамсар (Іран) у 1971 році було підписано міжнародну угоду – Конвенцію з водно-болотних угідь міжнародного значення. А день її підписання в 1997 р. був оголошений Всесвітнім днем водно-болотних угідь.

Україна також є однією зі сторін Рамсарської конвенції. Наразі мережа водно-болотних угідь міжнародного значення у нашій країні нараховує понад 50 територій, захист та відновлення яких є запорукою збереження біорізноманіття, оскільки близько 40 % усіх відомих людству видів рослин та тварин оселяються саме у водно-болотних угіддях.

Водно-болотне угіддя озеро Синевир користується великою популярністю у населення та туристів з різних куточків України, а також зарубіжжя. На його водно-болотному угідді та інших наявних болотах на території НПП «Синевир» під час міграційного перелітного періоду у весняно-осінній час зупиняються перелітні водоплавні птахи: – дикі гуси, чаплі, крижень та інші, які щорічно мають тут свої виводки. У межах озера знаходиться багата кормова база для чаплі та видів птахів, занесених до Червоної  книги України:  лелека чорний, пугач звичайний, підорлик малий. Саме у високогірній частині Українських Карпат, таке угіддя є надзвичайно важливою територією для птахів, зокрема для мігруючих водоплавних видів.  Також воно є важливим джерелом живлення для риб, місцем для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб, а також міграційним шляхом, від якого залежать популяції водних біоресурсів, як в межах угіддя так і поза його межами.

У ході обговорення учасниками круглого столу даної тематики, основний акцент було зосереджено на водно-болотні угіддя, які багаті різноманіттям і є середовищем існування для різноманітних видів рослин і тварин. Йшлося і про основні напрями досліджень в районі озера Синевир, що є важливими для вивчення біорізноманіття судинних рослин, проведення моніторингу за станом збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, дослідження гідрологічного режиму та гідробіонтів, розроблення природоохоронних заходів та рекомендацій.

Також фахівці наукового відділу парку зосередили увагу присутніх на останніх оцінках стану водно-болотних угідь у глобальному масштабі, які показують глобальне зниження рівня біорізноманіття, наголосили на тому, що  водно-болотні екосистеми зникають утричі швидше ніж ліси. Вважається, що близько 40% світових популяцій рослин і тварин живуть та розмножаються у водно-болотних угіддях, деякі ендемічні види можуть жити лише в межах певних водно-болотних угідь, існування більшості видів риб та амфібій на певних стадіях життєвого циклу можливе лише в межах водно-болотних угідь.

Статистичні дані показують, існування більш ніж мільярда людей залежать від водно-болотних угідь! Основними напрямами використання водно-болотних угідь є рибальство та аквакультура, туризм та рекреація, транспортування людей та товарів річковим та морським транспортом, водозабезпечення тощо. Тому люди, які безпосередньо залежать від використання цих природних ресурсів також страждають.

Таким чином, водно-болотні угіддя відіграють чималу роль в житті людини, а також у збереженні біорізноманіття та екологічної рівноваги. Вони є важливим джерелом ресурсів живлення різних тварин; вони очищують воду, поглинають та накопичують карбон, захищають від повеней та пом’якшують вплив посух.

Довідково. Водно-болотні угіддя – райони боліт, фенів, торф’яних угідь або водойм – природних або штучних, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шести метрів, а водоплавними вважають птахів, що екологічно пов’язані з водно-болотними угіддями (стаття 1 Конвенції).

Новини

ПРАЛІСИ ЄВРОПИ – ВСЕСВІТНЯ ПРИРОДНА СПАДЩИНА ЮНЕСКО

Букові праліси представляють повне серійне різноманіття, яке притаманне для Європи та мають достатній розмір, щоб підтримувати природні процеси розвитку, необхідні для забезпечення довгострокової екологічної життєздатності лісових екосистем в цілому. Вони довершують спектр букових лісів та додають останні суттєві за площею залишки букових пралісів Європи. Праліси репрезентують найбільш завершені й повні екологічні моделі, де відображено процеси, […]

  • Без категорії

Спільний проєкт ліцею і нацпарку до Міжнародного дня Землі «Що я можу зробити для майбутнього планети?»

Щороку 20 квітня жителі нашої планети відзначають Міжнародний день Землі. Це чудова нагода вкотре замислитися над проблемою збереження навколишнього середовища, усвідомити необхідність порозуміння між людиною та природою, об’єднатися заради благополуччя нашого подальшого існування на планеті. Учні початкової ланки Синевирського ліцею разом зі своїм вчителем також долучилися до відзначення Всесвітнього дня Землі. Зокрема, було проведено спільний […]

  • Без категорії

Микола ДЕРБАК: НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК – ЦЕ СИНЕРГІЯ ПРИРОДИ, ЛЮДИНИ, КУЛЬТУРИ

Микола Юрійович Дербак народився 28 листопада 1968 року у селі Колочава Mіжгірського району (нині – Хустський район). У 2002 році закінчив біологічний факультет УжНУ. Кандидат філософських наук. Заслужений природоохоронець України. Із 2010 року – директор Національного природного парку «Синевир». Завдяки його зусиллям у 2017 році майже 3 тисячі гектарів пралісів Нацпарку включені до списку Світової […]

  • Без категорії