Вже понад десяток років, як на території Національного природного парку «Синевир» створено Реабілітаційний центр бурих ведмедів (Ursus arctos (L.) 1758), які постраждали внаслідок людської діяльності. Ведмідь бурий занесений до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, знаходиться під охороною Бернської Конвенції CITES.
Ведмежий притулок у НПП «Синевир» – це лісова ділянка, що відмежована захисною огорожею по якій врятовані ведмеді проводять своє активне життя у природному середовищі.
Територія Реабілітаційного центру наразі займає площу 12 га. На ній розміщено вольєр – місце для карантину із усією ведмежою інфраструктурою, де проходять адаптацію та лікування клишоногі, зокрема, інвентарем для розвитку природних навичок, ставком для купання, а також великий вольєр – основна лісова зона у якій зараз живе 30 ведмедів. Природні умови, ландшафт та клімат нацпарку посеред буково-ялицево-ялинового лісу є саме тим середовищем, яке найкраще підходить для існування ведмедів цього виду і повернення їх до нормального життя.
«Всі тварини, які потрапили до притулку, мають невеселе минуле: хтось приїхав із пересувного зоопарку чи цирку, небажаних приватних звіринців й станцій, когось вдалося врятувати з іншої неволі, де змушували брати участь у сумнівних шоу. Нерідко з ведмедями бурими жорстоко поводилися – цькували собак, спричиняли опіки, переломи та інші травми. Із-за такого поводження з тваринами, майже всі особини характеризуються стереотипією та проблемами із здоров’ям – з травною системою, імунітетом, станом волосяного покриву, наявні паразитарні інвазії, різноманітні інфекційні захворювання тощо…» – говорить штатний ветеринарний лікар Михайло Маслей.
Зрозуміло, що більшість звірів не мали належних умов життя, зокрема правильного раціону. Але зараз харчуються правильно і вдосталь: – фрукти, овочі, риба, вівсяні та кукурудзяні крупи, курятина, хліб та ін. Також відведено безпечну зону – чималий вольєр по якому вони гуляють й частково самі собі добувають їжу – малини, чорниці та іншу рослинність наголошує Михайло.
Зараз в реабілітаційному центрі цілодобово ведмеді перебувають під наглядом працівників центру, завдяки їхній дбайливій роботі тварини отримують добовий раціон їжі, а за їх здоров’ям стежать ветеринарні лікарі.
Варто зазначити, що впродовж всього періоду реабілітації тварин, планово і регулярно проводяться комплекси ветеринарно-санітарних заходів, які включають – вакцинацію, дегельмінтизацію, вітамінотерапію, лікування зубів та ін.
Оглянути такого велетня як ведмедя процедура не є легкою – ділиться Михайло Васильович. Для обстеження потрібно спочатку його заманути до потрібного вольєру, ввести в анестезію після чого здійснити ветеринарний огляд. Під час таких процедур використовується сучасне спеціалізоване обладнання та сучасні технології ультразвукового дослідження, аналізу крові, стану зубів та інших можливих захворювань.
Дегельмінтизація здійснюється щоквартально під час якої ведмеді проходять обробку проти глистних інвазій препаратами преорального застосування широкого спектру дії.
Вакцинація проводиться один раз на рік і включає в себе щеплення проти сказу, чуми м’ясоїдних, аденовірусної та генеровірусної інфекцій, а також лептоспірозу. Щеплення проходять клінічно здорові тварини.
Також навесні з кормом ведмедям додають комплекс вітамінно-мінеральних добавок, що позитивно впливає на організм звіря після зимового сну.
Доглядачі центру стимулюють ведмедів не втрачати інтересу до життя та свободи – надають їм змогу плавати, бігати, лазити, ховатися, гратися, тобто ставати такими, якими вони народилися і мали би бути у дикій природі. Привчають їх до голосових команд (доглядачів) і підгодовують смаколиками для виконання певних дій – із метою полегшення ефективного обслуговування вольєрів, медичного огляду тощо.
У свою чергу фахівці парку під час проведення екскурсій по Реабілітаційному центру намагаються навчити відвідувачів відповідальному ставленню до живої природи та показати життя в гармонії з дикими тваринами, рятувати їх та самим дотримуватися гуманності.
Все це дає змогу, серед іншого, здійснювати наукові дослідження та на практиці застосовувати їх результати. Наприклад, для поліпшення утримання ведмедів у неволі в пригоді стають знання й навички, здобуті при вивченні фото та відео спостережень тих само ведмедів – мешканців природного середовища.