40-РІЧЧЯ ВСТАНОВЛЕННЯ СКУЛЬПТУРИ «СИНЬ І ВИР» НА ОЗЕРІ СИНЕВИР

Цього року, Національний природний парк “Синевир” відзначає важливу подію – 40-річчя встановлення знаменитої статуї «Синь і Вир», яка стала одним із символів верховинського мальовничого куточка Карпат. Озеро Синевир, одно із семи чудес України, є однією із головних туристичних атракцій Закарпаття. Його часто називають “Морським оком”, яке оточують вікові смереки і розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря та є найбільшим озером гірської системи Українських Карпат.
Втілили ідею створення величної статуї відомі закарпатські скульптори – Іван Бровді та Михайло Санич. Витвір майстрів вважається найбільшою дерев’яною скульптурою в Європі. Її висота сягає 13 метрів, а вага становить близько 30 тонн. Виготовлена з африканського дерева махагон, яке славиться своєю довговічністю і стійкістю до несприятливих погодних умов.
Історія створення статуї «Синь і Вир» тісно пов’язана з народною легендою про нещасливе кохання. Згідно з легендою, юна красуня Синь закохалася в пастуха Вира. Їхнє кохання було настільки глибоким і щирим, що вони вирішили пов’язати свої життя назавжди. Однак, батько Сині, багатий і впливовий граф, дізнавшись про їхні почуття, наказав убити пастуха Вира. Від горя Синь ридала так гірко, що з її сліз утворилося озеро, в центрі якого стоїть острів («зіниця ока»), де лежить Вир. На знак цієї легенди, у серпні 1984 року на березі озера Синевир, було завершено встановлення дивовижної скульптури, яка символізує трагічну любовну історію.
Статуя «Синь і Вир» стала не лише пам’яткою культури та мистецтва, а й символом кохання, вірності та незламного духу карпатського народу. Вона є втіленням багатої духовної та культурної спадщини цього краю. Щороку тисячі туристів відвідують озеро Синевир, щоб побачити цей символ, доторкнутися до легенди та насолодитися неймовірною красою природи.
З нагоди 40-річчя встановлення статуї «Синь і Вир», НПП “Синевир” проводить низку екскурсій та екопізнавальних заходів, на яких відвідувачі мають можливість дізнатися про історію та легенди озера Синевир та збереження біорізноманіття парку. Особливою подією є легенди про «Синь і Вир», що дозволяє відвідувачам зануритися в атмосферу старовини та відчути дух горян.
Статуя «Синь і Вир» нагадує про те, що збереження природних та культурних скарбів є важливим завданням для кожного з нас і ювілейна дата її встановлення це не лише привід для її відзначення, а й нагода згадати про цінність нашої культурної спадщини та необхідність її збереження для майбутніх поколінь. Така подія об’єднує всіх, хто любить Карпати, хто прагне зберегти їхню красу і неповторність для наших нащадків.
 

Новини

ЕФЕКТИВНИЙ ДІАЛОГ ТА СТРАТЕГІЧНІ ЗМІНИ

У Національному природному парку «Синевир» відбулися щорічні загальні збори трудового колективу та первинної профспілкової організації. Захід став ключовою платформою для аналізу результатів діяльності установи за 2025 рік, обговорення внутрішніх трансформацій та окреслення пріоритетів соціального захисту працівників на 2026-2028 роки. Відкрив засідання голова профспілкового комітетету Василь Росада. Виступив директор НПП «Синевир» Микола Дербак. У своїй промові […]

  • Без категорії

ШАНОВНІ КРАЯНИ, ДОРОГІ КОЛЕГИ!

Від імені Національного природного парку “Синевир” та від себе особисто щиро вітаю вас із Різдвом Христовим та Новим 2026 роком! Минає ще один рік, сповнений спільних зусиль, присвячених збереженню унікальних скарбів природи. Цей рік був особливим, і він довів, що лише спільними діями, ми можемо досягати значних результатів. Щира подяка кожному, хто долучився до нашої […]

  • Без категорії

ОБГОВОРЕНО ВАЖЛИВІ ПИТАННЯ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ

У Національному природному парку «Синевир» відбулася робоча зустріч експертів та команди проєкту «Впровадження моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення в Карпатському регіоні» (WeVaRe). Головними питаннями обговорення були: – подача вчасної звітності по проєкту; – план закупівель та загальні фінансові питання; – підготовка до міжнародного семінару на тему «Використання природи та природоохоронні території: сучасні виклики в умовах […]

  • Без категорії