ЗМІНА КЛІМАТУ ДЛЯ ВЕДМЕДЯ – СИГНАЛ ДО ВИХОДУ З БАРЛОГИ

Щороку в Реабілітаційному Центрі бурого ведмедя, що знаходиться на території НПП «Синевир», відбувається особливий процес, коли кілька ведмедів впадають у зимову сплячку. Вони самостійно будують собі барлоги та готуються до холодної пори року, що є свідченням їхнього гарного фізичного стану та адаптації до природних умов.
Зимова сплячка для ведмедів – це природний процес, що допомагає їм пережити морозні місяці без активного пошуку їжі. У центрі ведмеді отримують достатньо їжі та турботи, що дозволяє їм нагромадити необхідний жировий запас. Завдяки цьому їхній організм спрацьовує так само, як у дикій природі. Вони шукають укриття, самі облаштовують його на власний розсуд і впадають у стан спокою.
Нагадаємо, що у річному циклі життєдіяльності ведмедя бурого виділяють чотири фізіологічні періоди. Найвідомішим є період факультативного зимового сну. Ведмідь, під час зимового сну, не впадає в повну заціпенілість, температура тіла його понижується всього на 4-5ºС, пульс – на 75%, а споживання кисню – на 50%. Він під час сну ворушиться, повертається, прислухається до різних звуків і, в разі небезпеки, залишає барліг. Тривалість сну триває в залежності від кліматичних умов і становить від 75 до 140 діб.
Переважно прокидаються ведмеді в березні інколи квітні, в залежності від вгодованості й погодних умов, особливо протягом тривалого часу наявності плюсових температур вдень.
Після зимової сплячки ведмедя настає період гіпофагії, коли незважаючи на його активність, фізіологічні процеси незначною мірою різняться від періоду сплячки. Упродовж цього періоду тварина споживає незначну кількість корму і води. Період фізіологічної гіпофагії триває близько трьох тижнів. У подальшому ведмідь бурий входить у період нормальної активності, коли його фізіологія майже нічим не відрізняється від тих тварин, що не впадають у зимову сплячку. У цей час добове споживання корму забезпечує звірові багато калорій та поживних елементів.
Такий природний процес свідчить не лише про успішну реабілітацію тварин, а й про силу їхніх інстинктів. Незважаючи на життя в умовах центру, вони відчувають свою належність до дикої природи і це є тим важливим чинником, що їхні природні навички не втрачені.
Фахівці Центру зазначають, що кожного року кількість ведмедів, які впадають у сплячку, може змінюватися, але сам факт її настання є гарним знаком. Це підтверджує тим фактом, що щороку у Реабілітаційному центрі бурого ведмедя, по декілька особин впадають в зимову сплячку, у власно виготовлені для себе барлоги. Це свідчить про те, що вони добре вгодовані, організм тварин адаптується до природніх умов, а інстинкт нагадує їм про їх походження.
З грудня минулого року по теперішній час у зимовій сплячці знаходяться п’ять ведмедів – Беня, Тяпа, Малиш, Потап і Роза. Попри теплу зиму в цьому році, наприкінці січня і початку лютого спостерігаються плюсові температури, але клишоногі, які залягли продовжують спати.
Утім, впродовж зими під час морозів залягали в зимову сплячку більше половини ведмедів притулку. Під час відлиги – аномально теплої погоди і дощів, ведмеді просиналися. Відчувши, що зима продовжується і настають морози, вони знов залягають у зимову сплячку у зв’язку з нестабільною температурою.
Таким чином, термін залягання ведмедя в барліг залежить від кількох взаємопов’язаних чинників. Головними є наявність їжі та рівень жирових запасів, а також погодні умови. Додатково впливають на фізіологічний стан тварини, її вік і навіть людська діяльність. Всі ці фактори разом визначають, коли саме ведмідь вирушить у зимову сплячку та як довго вона триватиме.
Також цікавим моментом є те, що кінець січня цього року ознаменувався незвичним явищем у природі – інспектори служби державної охорони НПП «Синевир» в різних урочищах зафіксували сліди ведмедів, які, ймовірно, вже прокинулися після зимової сплячки. Такий факт підтверджує, що погодні умови, а саме аномально тепла зима та інші фактори вплинули на їхній режим і стали причиною того, що ведмеді прокинулися раніше.
Фахівці та звірівники Реабілітаційного центру бурого ведмедя нацпарку продовжують спостереження за цією ситуацією, щоб оцінити вплив кліматичних змін на поведінку диких тварин.

Новини

БУКОВІ ПРАЛІСИ НПП «СИНЕВИР» – Всесвітня природна Спадщина ЮНЕСКО

Важливим історичним рішенням, яке спрямоване на збереження унікальних природних цінностей, стало включення букових пралісів НПП «Синевир» на засіданні Комітету Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО 07.07.2017 року (41 СОМ 8В.7) у м. Краків (Польша) до спільного об’єкту «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». Відповідно до Конвенції «Про охорону Всесвітньої культурної та природної Спадщини», на […]

  • Без категорії

100 ДНІВ ДОПОМОГИ ТВАРИНАМ: АДАПТАЦІЯ ТА УТРИМАННЯ

У листопаді минулого року на території Квасовецького природоохоронного науково-дослідного відділення (ПНДВ) Національного природного парку «Синевир» було створено Реабілітаційний центр диких тварин (РЦДТ) «Квасовець». Його основна мета – допомога тваринам, які постраждали від людської діяльності, травм або природних факторів, з подальшим випуском їх в дику природу. Центр займає площу 3,67 га, яка поділена на окремі вольєри […]

  • Без категорії

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ПЗФ: виклики, міжнародна співпраця та перспективи

Нещодавно представники Національного природного парку “Синевир” взяли участь у триденному семінарі-практикумі, який проходив на базі Карпатського НПП і був організований в партнерстві з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатським національним природним парком та Всеукраїнською громадською організацією «Жива планета». Програма заходу була розроблена з урахуванням сучасних викликів у сфері охорони довкілля, глобальних екологічних тенденцій […]

  • Без категорії