22 січня ми відзначаємо надважливе свято — День Соборності України. Саме цього дня у 1919 році на Софійському майдані в Києві прозвучали слова, на які українці чекали століттями: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України”.
22 січня 1939 року, вперше за 20 років було урочисто відзначено на офіційному рівні свято Соборності. Відбулося це в Карпатській Україні, у місті Хуст, на той час — автономній республіці Чехословаччині. Це був привід нагадати закарпатцям про волю, висловлену на з’їзді Всенародних зборів українців у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею в Києві.
Всенародні збори в Хусті, що відбулися 21 січня 1919 року, є однією з найяскравіших і водночас драматичних сторінок боротьби за соборність України. Це була подія, коли закарпатські українці чітко й на повен голос заявили, що ми не частина імперій, ми — частина єдиної України.
Надзвичайно символічним є те, що Хустські збори відбулися 21 січня — за день до того, як у Києві на Софійському майдані було проголошено Акт Злуки УНР та ЗУНР (22 січня 1919 року).
Хоча через технічні та військові труднощі делегація з Хуста не встигла фізично бути присутньою на Софійському майдані в момент зачитування Акту, їхня воля була врахована. Закарпаття юридично розглядалося як частина Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), яка того дня об’єдналася з УНР.
Рішення 21 січня 1919 року не було марним. Воно заклало фундамент української ідентичності в регіоні та стало легітимною основою для проголошення Карпатської України у 1939 році.
Саме тому перше офіційне святкування Дня Соборності у 1939 році відбулося саме в Хусті.
Хустські збори довели, що Закарпаття — це не «окраїна» чужих імперій, а невід’ємна частина єдиного українського організму.
У 1990 році мільйони українців (від 500 тисяч до 3 мільйонів!) взялися за руки, утворивши безперервний ланцюг довжиною понад 770 км від Івано-Франківська до Києва. Це була наймасштабніша акція єднання у Східній Європі.
Сьогодні слово “соборність” звучить по-особливому. Це не просто історичний факт — це наш щоденний вибір. Це єдність волонтерів і військових, це спільна молитва за тих, хто на фронті, це підтримка і захист кожного куточка нашої землі – від заходу до сходу, від півночі до Криму.
Ми довели, що нас неможливо роз’єднати кордонами, мовами чи ідеологіями. Ми — єдине ціле.
З Днем Соборності, Україно! Слава Україні!