Цьогорічна зима у Реабілітаційному центрі бурого ведмедя стала справжнім іспитом для природних інстинктів тварин. Різкі температурні гойдалки — від лютих морозів до раптового потепління — внесли суттєві корективи у зимовий сон клишоногих, роблячи їхній спосіб життя нестабільним та не зовсім природним.
Наразі ситуація в центрі виглядає неоднозначно. Під час сильних січневих морозів, коли стовпчики термометрів опускалися до -20°C, у зимову сплячку залягли 15 мешканців притулку. Холод став природним сигналом для організму тварин, що час переходити у стан спокою.
Проте з приходом раптового потепління, яке спостерігається зараз, ведмеді почали прокидатися. Таке переривчасте залягання є тривожним сигналом.
Нестабільність та постійні пробудження через зміну температури виснажують організм, оскільки тварина витрачає енергію на «запуск» фізіологічних процесів і знову на їх уповільнення.
Для бурого ведмедя природним є тривалий, безперервний сон. Сучасні кліматичні зміни змушують їх підлаштовуватися під умови, які не є типовими для їхнього виду.
Водночас 14 ведмедів цього року взагалі не впадали у зимову сплячку, залишаючись активними протягом усього сезону.
Варто пам’ятати, що зимовий сон ведмедя (сплячка) — це не повне заціпеніння. Температура тіла знижується лише на 4-5°C. Пульс уповільнюється на 75%, а споживання кисню — на 50%.
Навіть у стані глибокого сну ведмідь чує звуки та реагує на небезпеку або різке підвищення температури. Саме тому тривалість їхнього відпочинку, яка зазвичай становить від 75 до 140 діб, зараз так сильно залежить від примх погоди.
Службовий персонал центру зазначає, що хоча залягання у власноруч збудовані барлоги є свідченням гарної вгодованості та збережених інстинктів, нестабільна погода є серйозним викликом. Звірівники продовжують ретельне спостереження за кожною особиною. Основним завданням центру зараз є забезпечення спокою та належного раціону для тих, хто прокинувся занадто рано, щоб допомогти їм м’яко увійти у період весняної активності.
