Всесвітній день водно-болотних угідь Національний природний парк «Синевир» відзначив не просто як календарну дату, а як старт нового етапу в охороні природи. Саме міжнародний семінар, що відбувся у цей знаковий день, об’єднав науковців, експертів та екологів України, Словаччини та Румунії навколо амбітної мети: цифровізації захисту водних ресурсів Карпатського регіону. У межах реалізації міжнародного проєкту «Запровадження моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення в Карпатському регіоні» (HUSKROUA/23/RS/1.2/036 – VeVaRe), що фінансується за підтримки ЄС, Національний природний парк «Синевир» став центром міжнародного екологічного діалогу. Тут у візит-центрі НПП «Синевир», відбувся міжнародний семінар, що присвячений одній із найгостріших тем сучасності: «Водно-болотні угіддя, як об’єкти збереження довкілля: сучасні виклики в контексті зміни клімату».
Головною метою зустрічі стала презентація інноваційної системи моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення в Карпатському транскордонному регіоні та підготовка основи для гармонізованої системи моніторингу з використання сучасних технологій. Захід став ключовою подією цього проєкту. Головна новація, яку презентували науковці, пропонує відійти від застарілих методів на користь цифрової трансформації природоохоронної справи. Ключові елементи, що впроваджуються – сучасні ГІС-інструменти, що сприятимуть створенню детальних цифрових карт та баз даних.
Детальнішу інформацію щодо семінару можна знайти за посиланням:
Зазначимо, що ведучий партнер цього проєкту є ДВНЗ «Ужгородський національний університет» (Україна). Також партнери, які беруть участь у його реалізації це:
- Національний природний парк «Синевир» (Україна);
- Адміністрація національного парку «Полонини» зі штаб-квартирою в Стакчіні (Словаччина);
- Технічний університет м. Клуж-Напока (Румунія);
- NFA Romsilva – Адміністрація природного парку «Гори Марамуреш» (Румунія);
- Жилінський університет, Інститут біології високогір’я (Словаччина).
Відкриваючи захід, директор НПП «Синевир» Микола Дербак привітав усіх присутніх із нагоди Всесвітнього дня водно-болотних угідь та ефективного проведення семінару, наголосив на стратегічній важливості парку як об’єкта, що зберігає унікальні гідрологічні пам’ятки та біорізноманіття.
Керівник проєкту та заступник директора парку Василь Росада представив дорожню карту реалізації ініціативи, підкресливши, що успіх залежить від поєднання науки та практики. При цьому зауважив, що водно-болотні угіддя часто недооцінюють, хоча вони виконують роль природних фільтрів та гігантських губок, що утримують воду. В умовах глобального потепління їхня роль стає критичною і надважливою для життя всього живого у світі. Враховуючи наболіле цієї тематики та її покращення, цей проект є вкрай важливим та потрібним не лише для НПП «Синевир» але і для всіх зацікавлених сторін-партнерів.
Серед ключових спікерів заходу були:
Юрій Тюх (кандидат біологічних наук, начальник наукового відділу нацпарку, виконавчий менеджер проєкту від НПП «Синевир»), який у своїй доповіді акцентував увагу учасників семінару на ролі й основних завданнях НПП «Синевир» щодо збереження та примноження біорізноманіття екосистеми. Особливий акцент доповіді був спрямований на виконаних роботах у звітному періоді 2025 року. Як результат вже маємо цифрове аерознімання, отримано чимало аерознімків, сформовано цифрову модель рельєфу та ортофотоплан високої роздільної здатності, що є важливою основою для подальшого геоекологічного моніторингу та комплексного дослідження акваторії озера, прибережних ділянок та водозбірної території загалом.
Олеся Трагнюк (представниця спільного секретаріату Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна) — акцентувала на важливості транскордонної співпраці для сталого розвитку регіону. Звернула увагу присутніх на екологічній важливості цього проєкту та висловила щиру подяку всім партнерам за тісну співпрацю у його реалізації.
Професор Наталія Каблак (координатор проєкту, УжНУ) — розкрила наукову складову та роль університетської науки у впровадженні інновацій.
Професор Іван Калинич (декан географічного факультету УжНУ), Дмитро Томенчук представник та природних ресурсів департаменту екології Закарпатської ОДА — обговорили питання раціонального природокористування та подальше сприяння команді проєкту в його успішній реалізації.
Марія Ничвид (старша викладачка кафедри землевпорядкування та кадастру географічного факультету УжНУ) у своєму виступі детально проаналізувала загальну площу досліджуваної території, що становить 15.4655 га, з яких площа водного дзеркала озера Синевир складає 5,9418 га. До присутніх донесла інформацію про проведені обстеження, а саме – параметри картографування, ехолотне зондування, рекогносцирування території досліджень та ін.
Микола Карабінюк, Василь Лета (науковці УжНУ) акцентували свою увагу на впровадженню комплексної системи моніторингу та запобігання забрудненню водно-болотного угіддя озера «Синевир» в умовах наявного антропогенного тиску на основі сучасних технологій і практик. Демонструючи слайди проведених робіт у звітному періоді, вони звернули увагу на те, що обстеження та вивчення водно-болотного угіддя є вкрай необхідним й важливим фактором його збереження і, заплановані роботи з картографування, аналізу природних умов території, ландшафтно-екологічного різноманіття, визначення антропогенного впливу, а також розроблення рекомендацій для моніторингу та збереження водно-болотної екосистеми в цілому.
Володимир Шушняк (експерт з метеорології, гідрометрії та екзогенних процесів) — представив дані про вплив кліматичних змін на водний режим не лише регіону, а й окремих країн Європи.
У другій частині семінару онлайн представили свої презентації партнери з Румунії та Словаччини. Тематика доповідей була наступна:
- «Моніторинг характеристик снігового покриву в окремих водно-болотних екосистемах.» – Інж. Василе ЧОЛПАН, інж. Онуц ТОМОЯГА, Адміністрація природного парку «Гори Марамуреш» (Румунія)
- «Моніторинг водно-болотних угідь природного парку «Марамуреш» за допомогою технологій дистанційного зондування та геопросторових технологій» – Доцент, доктор технічних наук, Дорел ГУСАТ, Технічний університет Клуж-Напока (Румунія)
- «Роль результатів моніторингу водно-болотних угідь у формуванні заходів плану управління» – Інж. Даніель ПОП, керівник проекту від адміністрації природного парку «Гори Марамуреш» (Румунія)
- Презентація факультету цивільного будівництва та кафедри земельних вимірювань (Технічний університет Клуж-Напока, Румунія) – Доцент, доктор технічних наук Віргіл Міхай РАДУЛЕСКУ, Технічний університет Клуж-Напока (Румунія)
- «Попередні результати гідрологічних та екотоксикологічних досліджень у Стінській слатині» – Мгр. Ленка ЗАБОЙНІКОВА, науково-дослідний інститут високогірної біології Жілінського університету у Жіліні (Словаччина)
- «Наукова діяльність в Інституті високогірної біології» – Мгр. Ленка ЗАБОЙНІКОВА, науково-дослідний інститут високогірної біології Жілінського університету у Жіліні (Словаччина)
- «Впровадження моніторингу водно-болотних угідь на території Національного парку «Полонини» (відеопрезентація) – інж. Домініка КУСІНОВА, адміністрація Національного парку «Полонини» в Стакчині (Словаччина)
«Водно-болотні угіддя — це не просто болота чи торфовища. Це природні фільтри та регулятори клімату. В умовах глобального потепління їхній захист стає питанням національної безпеки», — зазначалося під час доповідей експертів.
Учасники семінару наголосили на загрозах, які несе зміна клімату, починаючи від засух до деградації унікальних оселищ флори та фауни. Семінар став платформою не лише для обміну досвідом, а й для планування спільних кроків. Було обговорено визначені ключові пілотні ділянки, що представляють різні типи гірських водно-болотних угідь, включаючи озеро Синевир та навколишні ландшафтні одиниці в Україні, водно-болотні угіддя Стинська слатина в Національному парку Полонини в Словаччині та окремі водно-болотні угіддя в Природному парку Марамурські гори в Румунії.
За результатом зустрічі, науковці узгодили плани щодо подальшого впровадження автоматизованих систем спостереження, зміцнення партнерства між науковими установами та природоохоронними інституціями.
