АКТИВНІСТЬ ПЛАЗУНІВ У ВЕГЕТАЦІЙНИЙ ПЕРІОД

Плазунів традиційно вважають тваринами з переважно денним способом життя, чия активність безпосередньо залежить від температурних умов середовища. На території Національного природного парку «Синевир», особливо в період літньої вегетації, досить часто спостерігається посилення активності плазунів у денний час доби, що має важливе значення для екологічного моніторингу, безпеки людей, а також загального розуміння їхньої поведінки.
Найвищу активність плазуни демонструють саме зараз — зокрема в липні та серпні, коли температури повітря досягають свого піку. У цей час вони використовують теплу погоду для полювання, парування та переміщення. Активність найбільш виражена вранці та в другій половині дня, коли сонце вже не таке палюче, проте температура залишається комфортною для фізіологічних процесів.
Водночас у найспекотніші години доби деякі види ховаються в тіні, норах, серед рослинності або під камінням, уникаючи перегріву. Однак, зафіксовані спостереження останніх років фахівців наукового відділу парку показують, що окремі види, зокрема гадюка звичайна (Vipera berus L.), все частіше проявляє активність саме в денний період — навіть у найбільш спекотні години.
Серед усіх видів плазунів, яких можна найчастіше зустріти у різних місцинах національного парку – гадюка звичайна, яка заслуговує на особливу увагу через наявність отруйних залоз. Її укус становить небезпеку для людини, особливо при пізньому наданні медичної допомоги або наявності алергічної реакції.
Гадюку звичайну досить легко впізнати за характерною темною зигзагоподібною лінією, що тягнеться вздовж хребта. Це головна морфологічна ознака, що слугує для ідентифікації виду. Забарвлення тіла варіюється — від сірого до коричневого, з можливими оливковими або червоно-бурими відтінками в залежності від субстрату, на якому проживає плазун (явище мімікрія), тобто здатністю пристосовуватись до навколишнього середовища, зокрема до кольору ґрунту, трави, листя, задля маскування від хижаків або ефективнішого полювання.
Переважно гадюка зустрічається у біотопах мезофітних, ксерофітних, де мезофітні – це середня вологість біотопу, а ксерофітна – це сухі біотопи переважно з яких делювіальні алювіальні поклади, піщаники та греготи. У вказаних біотопах гадюка звичайна зустрічається часто. Одним з припущень високої щільності всіх плазунів можливо є занижена кількість птахів-хижаків, які є регулюючим фактором чисельності плазунів в екосистемах парку, та висока їх кормова (трофічна) база: безхребетні, дрібні ссавці тощо
Варто зазначити, що на активність плазунів впливає низка природних та антропогенних факторів, а саме – температурний режим, де оптимальна температура для активності більшості видів — від +20 до +30 °C. При надмірній спеці або холоді активність знижується. Також значну роль відіграє підвищена вологість після дощу, світловий день, тип місцевості та ін.
Утім нагадуємо, що підвищена активність плазунів, зокрема отруйних видів, у денний час потребує уважного ставлення з боку населення та природоохоронців. Під час прогулянок на природі або польових робіт у вологих лісах, на галявинах і болотистих ділянках варто дотримуватись заходів обережності. З метою запобігання нещасним випадкам від укусів варто носити закрите взуття та довгі штани, уважно дивитися під ноги, не торкатися голими руками листя, каміння, пеньків, уникати збирання трави чи ягід у зарослих місцях без попереднього огляду.
То ж дотримуйтеся вищезазначених рекомендацій, які нагадують про обережність під час перебування в лісі.
   

Новини

НА ЗАСІДАННІ НТР ОБГОВОРЕНО ВАЖЛИВІ ПИТАННЯ

У Національному природному парку «Синевир» відбулося чергове засідання науково-технічної ради (НТР), яке об’єднало широке коло учасників — не лише працівників природоохоронної установи, а й науковців, голів об’єднаних територіальних громад Тереблянської долини та ін. Засідання НТР розпочалося з організаційних питань та вступного слова керівництва парку – директора Миколи Дербака. Він наголосив на важливості злагодженої та системної […]

  • Без категорії

Переможці програми мінігрантів

Нещодавно стартував процес впровадження програми мінігрантів для громад, на території яких розташовані національні природні парки та заповідники Карпатського регіону. До участі в конкурсі могли долучитися заявники з 31 громади Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей. Ці ініціативи спрямовані на посилення співпраці між природоохоронними установами та громадами, створення нових можливостей для розвитку та збереження унікальної природи регіону. […]

  • Без категорії

КВІТНЕВІ КОНТРАСТИ СИНЕВИРА

Національний природний парк «Синевир» вчергове доводить, що високогір’я живе за власним календарем. Поки низовинні райони Закарпаття вже потопають у цвітінні садів, територія Тереблянської долини, особливо озеро Синевир вирішили нагадати про примхливий характер карпатської весни. Станом на сьогодні, ситуація на території парку виглядає незвично контрастно. Водяне плесо озера Синевир вже повністю звільнилося від криги і темні, […]

  • Без категорії