Національний природній парк «Синевир» – це поєднання краси природи з етнічними та історико-культурними надбаннями місцевих жителів. Зараз історико-культурні туристичні об’єкти НПП «Синевир» є одними з основних елементів рекреаційної привабливості регіону.
400 років тому на території сучасного НПП «Синевир» були тільки дрімучі незаймані ліси. Першими поселенцями були втікачі від кріпацького гніту. З XV ст. тут виникають села, у кожного з яких є своя історія і своя цікава легенда, що надає їм унікальності й неповторності: села Негровець та Синевир, найвисокогірніше село Синевирська Поляна, одне з найбільших на Закарпатті село Колочава, в якому налічується 10 музеїв (у тому числі музей І. Ольбрахта та музей-скансен «Старе село»), 20 пам’ятників та 50 пам’ятних місць.
Музей Івана Ольбрахта заснований у 1981 році, на честь сторіччя з дня народження письменника. Відомий чеський письменник Іван Ольбрахт проживав у Колочаві у 30-х роках ХХ століття. Він є автором роману “Никола Шугай-розбійник”, написаного у 1933 р. В творі йдеться про долю останнього опришка Карпат Николу Шугая, убитого в 1921 р. побратимами заради грошової винагороди, що була виголошена чехословацькою владою за голову опришка.
Музей-скансен «Старе село» це перший сільський музей архітектури та побуту на Закарпатті, який відтворює матеріальне, духовне та культурне життя регіону.
В наших краях здавна існує церковне будівництво, адже релігія займає тут вагоме місце в житті народу. На території Національного природного парку «Синевир» знаходиться 11 дерев’яних та 7 мурованих храмів, які є пам’ятками архітектури, що свідчать про велику майстерність будівничих, їх відчуття гармонії та краси. Найстарішими з них є:
• Церква Святого Духа у Колочаві-Горбі (1795 р.) ;
• Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Синевирській Поляні (1817 р.);
• Церква святого Архангела Михаїла (1818 р.).
Ще одним цікавим історико-культурним об’єктом в межах НПП «Синевир» була дерев’яна гребля на Чорній ріці. Саме тут до аномальної повені 1998 року діяв унікальний Музей лісу і сплаву. Дерев’яну греблю побудували ще в XIX столітті. За допомогою неї транспортували деревину з віддаленого урочища. Її заготовляли у великих кількостях, формували з неї бокори (плоти) і сплавляли Чорною Рікою в річку Тереблю і до Тиси. Зараз для рекреантів на території НПП «Синевир» відкритий візит-центр, де функціонує музей лісосплаву в якому можна почути захопливу історію про сміливих бокорашів та побачити експонати, які вдалося врятувати під час повені на греблі.
Зокрема, на території НПП “Синевир” збереглась велика кількість інженерних споруд «Лінії Арпада» – колишньої військової оборонної системи німецької армії та її союзників часів Другої світової війни. Це були численні протитанкові піраміди і загородження, мінні поля, залізобетонні і дерев’яно-земляні споруди (бункери), доти, дзоти, бліндажі, склади тощо.
Отже, в межах парку збереглося чимало історико-культурних об’єктів, які приваблюють захоплюючим минулим. НПП «Синевир» намагається сповна використовувати ресурси якими він володіє, для того, щоб створити найкращі умови для відпочинку рекреантів та популяризувати історико-культурну спадщину, яка є невід’ємною частиною історії нашого краю.
