КВІТКОВЕ ДИВО У КВАСОВЕЦЬКОМУ ПНДВ

Щовесни на території Квасовецького природо-наукового дослідного відділення (ПНДВ) Національного природного парку “Синевир” розгортається справжнє диво природи. Як тільки сходить сніг і перші промені сонця торкаються гірських схилів, з-під землі пробиваються ніжні фіолетові пелюстки – це розквітають крокуси, або, як їх ще називають, шафрани Гейфеля.
(Шафран (Крокус) Гейфеля – зникаюча декоративна ранньовесняна рослина. Це багаторічна бульбоцибулина, трав’яниста рослина заввишки від 25 до 35 см з поодинокими, фіолетовими іноді сніжно-білими квітками, що з’являються в березні та милують любителів флори до середини квітня).
Ці тендітні весняні первоцвіти створюють неповторний ліловий килим, який зачаровує своєю красою та витонченістю. Їхній ніжний п’янкий весняний аромат, що розливається навколо, привертає увагу не лише людей, а й перших весняних комах-запилювачів. Особливо гармонійно крокуси виглядають у поєднанні з пробудженням гірської природи – дзюркотінням струмків, свіжою зеленню трав і співом птахів.
Пелюстки цих квітів здаються немовби живими – вони відкриваються в сонячні дні, розгортаючи свій яскравий окрас назустріч теплу, а у вечірні години чи в похмуру погоду вони закриваються, ховаючи свою красу від холодного вітру. Завдяки такій особливості, шафрани ніби магнітом притягують погляди туристів, які приїжджають сюди, аби помилуватися цим унікальним природним явищем.
Нагадаємо і про те, що поряд із природоохоронною зоною квітучих галявин крокусів, функціонують реабілітаційні центри, що займаються відновленням тварин та збереженням їхнього природного середовища. Один із таких центрів – центр птахів “Сапсан”, де можна побачити різні види пернатих, що проходять реабілітацію перед поверненням у дику природу. Також реабілітаційний центр диких тварин “Квасовець” в якому утримуються благородні олені, косулі та лані. Це унікальна можливість зблизька поспостерігати за цими граційними тваринами та дізнатися більше про їхній спосіб життя.
Квасовецьке ПНДВ – це справжня перлина Карпат, яка охороняє унікальну флору та фауну цього мальовничого краю. Це місце є справжнім раєм для любителів природи, дослідників і мандрівників, які прагнуть насолодитися первозданною красою гірських ландшафтів на яких зростають букові праліси.
Відвідавши цей куточок НПП «Синевир», кожен зможе зарядитися енергією, отримати спокій, відчути гармонію з природою, помилуватися її незайманою красою та відчути відповідальність за збереження цього унікального середовища для майбутніх поколінь.
Однак, слід пам’ятати, що крокуси занесені до Червоної книги України, тож зривати їх суворо заборонено. Найкращий спосіб зберегти цю красу – милуватися нею, робити фотографії та розповідати про неї іншим.

Новини

ОБГОВОРЕНО ВАЖЛИВІ ПИТАННЯ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ

У Національному природному парку «Синевир» відбулася робоча зустріч експертів та команди проєкту «Впровадження моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення в Карпатському регіоні» (WeVaRe). Головними питаннями обговорення були: – подача вчасної звітності по проєкту; – план закупівель та загальні фінансові питання; – підготовка до міжнародного семінару на тему «Використання природи та природоохоронні території: сучасні виклики в умовах […]

  • Без категорії

«КОЖНЕ ЖИТТЯ ВАЖЛИВЕ»

Національний природний парк «Синевир» висловлює Олександру Тодорчуку та всій команді Громадської організації UAnimals глибоку повагу та щиру вдячність за оперативну та життєво необхідну допомогу, надану реабілітаційним центрам фауни парку. Чуйне ставлення до тварин, які знаходяться у реабілітаційних центрах парку, а також надання необхідних ветеринарних засобів, медикаментів та інших добавок до раціону, стало безцінним внеском у […]

  • Без категорії

ЛИШАЙНИКИ НПП «СИНЕВИР»

У глибинах Національного природного парку «Синевир» ховається цілий мікросвіт – світ лишайників. Ці організми – не просто рослини чи гриби, а дивовижні симбіотичні союзи, що народжуються з вічної потреби виживати. Лишайник — це єдине ціле, народжене з двох абсолютно різних організмів: Мікобіонт (Гриб), що виконує роль “будівельника” та “захисника”. Його нитки формують міцний каркас лишайника, […]

  • Без категорії