КВІТКОВЕ ДИВО У КВАСОВЕЦЬКОМУ ПНДВ

Щовесни на території Квасовецького природо-наукового дослідного відділення (ПНДВ) Національного природного парку “Синевир” розгортається справжнє диво природи. Як тільки сходить сніг і перші промені сонця торкаються гірських схилів, з-під землі пробиваються ніжні фіолетові пелюстки – це розквітають крокуси, або, як їх ще називають, шафрани Гейфеля.
(Шафран (Крокус) Гейфеля – зникаюча декоративна ранньовесняна рослина. Це багаторічна бульбоцибулина, трав’яниста рослина заввишки від 25 до 35 см з поодинокими, фіолетовими іноді сніжно-білими квітками, що з’являються в березні та милують любителів флори до середини квітня).
Ці тендітні весняні первоцвіти створюють неповторний ліловий килим, який зачаровує своєю красою та витонченістю. Їхній ніжний п’янкий весняний аромат, що розливається навколо, привертає увагу не лише людей, а й перших весняних комах-запилювачів. Особливо гармонійно крокуси виглядають у поєднанні з пробудженням гірської природи – дзюркотінням струмків, свіжою зеленню трав і співом птахів.
Пелюстки цих квітів здаються немовби живими – вони відкриваються в сонячні дні, розгортаючи свій яскравий окрас назустріч теплу, а у вечірні години чи в похмуру погоду вони закриваються, ховаючи свою красу від холодного вітру. Завдяки такій особливості, шафрани ніби магнітом притягують погляди туристів, які приїжджають сюди, аби помилуватися цим унікальним природним явищем.
Нагадаємо і про те, що поряд із природоохоронною зоною квітучих галявин крокусів, функціонують реабілітаційні центри, що займаються відновленням тварин та збереженням їхнього природного середовища. Один із таких центрів – центр птахів “Сапсан”, де можна побачити різні види пернатих, що проходять реабілітацію перед поверненням у дику природу. Також реабілітаційний центр диких тварин “Квасовець” в якому утримуються благородні олені, косулі та лані. Це унікальна можливість зблизька поспостерігати за цими граційними тваринами та дізнатися більше про їхній спосіб життя.
Квасовецьке ПНДВ – це справжня перлина Карпат, яка охороняє унікальну флору та фауну цього мальовничого краю. Це місце є справжнім раєм для любителів природи, дослідників і мандрівників, які прагнуть насолодитися первозданною красою гірських ландшафтів на яких зростають букові праліси.
Відвідавши цей куточок НПП «Синевир», кожен зможе зарядитися енергією, отримати спокій, відчути гармонію з природою, помилуватися її незайманою красою та відчути відповідальність за збереження цього унікального середовища для майбутніх поколінь.
Однак, слід пам’ятати, що крокуси занесені до Червоної книги України, тож зривати їх суворо заборонено. Найкращий спосіб зберегти цю красу – милуватися нею, робити фотографії та розповідати про неї іншим.

Новини

КВІТНЕВІ КОНТРАСТИ СИНЕВИРА

Національний природний парк «Синевир» вчергове доводить, що високогір’я живе за власним календарем. Поки низовинні райони Закарпаття вже потопають у цвітінні садів, територія Тереблянської долини, особливо озеро Синевир вирішили нагадати про примхливий характер карпатської весни. Станом на сьогодні, ситуація на території парку виглядає незвично контрастно. Водяне плесо озера Синевир вже повністю звільнилося від криги і темні, […]

  • Без категорії

ЯК УЧНІ ВІДКРИВАЛИ ЦІКАВИНКИ НПП «СИНЕВИР»?

Нещодавно на території Національного природного парку «Синевир» відбувся черговий запланований пізнавально-екологічний захід для 31 учня 5-6 класів Негровецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів імені Василя Росохи. Програма «Знайомство з НПП «Синевир» стала для школярів справжньою експедицією у світ дикої природи рідного краю. Цього разу організатори відійшли від формату класичних лекцій. На дітей чекав живий діалог та інтерактивні […]

  • Без категорії

ВКОТРЕ ПРАЦІВНИКИ ПАРКУ ПРОВЕЛИ МАСШТАБНЕ ПРИБИРАННЯ

Весна — це час оновлення, і для колективу Національного природного парку «Синевир» вона традиційно розпочинається з турботи про довкілля. У межах щорічної двомісячної толоки працівники парку вкотре організували масштабний захід з благоустрою підпорядкованих територій. Цього разу особливу увагу зосередили на об’єктах центральної установи, територіях природоохоронних науково-дослідних відділень (ПНДВ), берегах річок та узбіч автотранспортних доріг. Адже […]

  • Без категорії