Міжнародний день гір проголошено 57-ю Генеральною Асамблеєю ООН у 2003 році з метою привернення уваги до проблем розвитку гірських районів планети та необхідності надання допомоги їх населенню. Відзначається щороку 11 грудня, починаючи з 2003 року. У відповідній резолюції Генасамблеї відзначено особливу актуальність дій, спрямованих на сталий розвиток гірських регіонів.
Гірські райони займають приблизно 26% Землі. У них проживає близько 12% населення планети. Близько половини з них страждають від нестачі продовольства та хронічного недоїдання, оскільки там важко займатися сільським господарством. У зв’язку з цим населенню рідко вдається забезпечувати себе всім необхідним для існування.
Мешканці гір, особливо жінки та діти, на собі відчувають наслідки нерівномірного розподілу світового багатства. Вони часто стають жертвами збройних конфліктів. Наслідки цих проблем виходять далеко за межі гірських громад і ведуть до локальних війн, поширення тероризму, зростання кількості біженців, втрати людського потенціалу.
Водночас гори є важливим джерелом водної, енергетичної та біологічної різноманітності. Крім того, вони є джерелом таких цінних ресурсів, як корисні копалини, лісові та сільськогосподарські продукти, і відкривають широкі можливості в плані відпочинку. Бувши однією з найбільших екосистем, що становлять складну та взаємозалежну екологію нашої планети, гори мають велике значення для виживання глобальної екосистеми. Проте гірські екосистеми швидко змінюються. Вони сприйнятливі до прискорення ерозії грунтів, зсувів, швидкого звуження довкілля і зменшення генетичного розмаїття. У соціальному плані для населення у гірських районах населення характерна повсюдна бідність і втрата традиційних навичок. У результаті у більшості гірських районів світу відбувається деградація довкілля. Тому інтереси належного управління гірничими ресурсами та соціально-економічного розвитку населення вимагають вживання негайних заходів.
В Україні гори займають 5% території держави. Українські (вони ж Східні) Карпати – частина великої Карпатської системи. Їх висота коливається від 1200 до 1600 м. Найвища частина Українських Карпат – масив Чорногора з кількома вершинами, що перевищують 2000 м. Найвища точка Українських Карпат – гора Говерла (2061 м).
Кримські гори займають крайній південь Кримського півострова. Протяжність зі заходу на схід – 180 км. Тут виділяються три гірські гряди: Головна (з висотами 1200-1500 м), Внутрішня (з висотами 400-600 м) та Зовнішня (з висотами 250-350 м). На гірському масиві Бабуган-яйлі знаходиться найвища точка Кримських гір – гора Роман-Кош (1545 м).
Територія НПП “Синевир” гірська, гірський рельєф якої становить понад 80%, тому саме тут в зимний період, а особливо в роки великих снігопадів, можна спостерігати снігові лавини.
Найвищою вершиною національного природного парку «Синевир» є гора Стримба, яка сягає 1719 м.н.р.м. Особливою увагою серед туристів користується г. Кам’янка, яка простягається від Синевирського перевалу і височіє понад селами Синевир та Синевирська Поляна, а також гора Озірна, з якої відкривається вид на озеро Синевир. Цікавий для мандрівників і гірський хребет Пішконя, який включає мальовничі вершини гір Велика та Мала Гропа, Негровець, Горб та Дарвайка.
