Міжнародна ніч кажанів

Сьогодні відзначається міжнародна ніч кажанів. На території національного природного парку «Синевир» обліковано 18 видів з них 17  занесено до Червоної книги України, а саме: Широковух європейський Barbastella barbastellus (Schreber, 1774); Кажан північний Eptesicus nilssoni (Keyserling et Blasius, 1839); Кажан пізній Eptesicus serotinus (Schreber, 1774); Нічниця велика Myotis myotis (Borkhausen, 1797); Нічниця довговуха (Бехштейна) – Myotis bechsteinii (Kuhl, 1818); Нічниця крихітка Myotis alcathoe (von Helverser & Heller; 2001); Нічниця північна (Брандта) Myotis brandtii (Eversmann, 1845); Нічниця вусата Myotis mystacinus (Kuhl, 1819); Нічниця водяна Myotis daubentonii (Kuhl, 1819); Вечірниця мала Nyctalus leisleri (Kuhl, 1818); Вечірниця дозірна (руда) Nyctalus noctula (Schreber, 1774); Нетопир звичайний (карликовий) Pipistrellus pipistrellus (Schreber, 1774); Нетопир лісовий Pipistrellus nathusii (Keyserling et Blasius, 1839); Вухань звичайний Plecotus auritum (Linnaeus, 1758); Вухань австрійський Plecotus austriacus (Fischer,1829); Лилик двоколірний Vespertilio murinus (Linnaeus, 1758); Підковик  малий Rhinolophus hipposideros (Bechstein, 1800); Підковик  великий Rhinolophus ferrumequinum  (Schreber, 1774), лише нічниця крихітка не занесена до Червоного списку України. Серед них, як зникаючий – 1, вразливий – 12, рідкісних – 4 видів.

До Міжнародних переліків Бернської конвенції (1979) Додаток ІІ віднесено – 16 видів,  Додаток ІІІ – 2 види,  до Бонської конвенції (1979) Додаток ІІ  – 18 видів, крім того до Директиви щодо збереження біотопів Європи віднесено в Додаток ІІ/ІV – 5 видів, Додаток ІV – 13 видів. До Угоди про збереження кажанів в Європі (Брістоль, 1995рік) віднесено всі 18 видів.

Парування кажанів проходить, зазвичай восени, окремі види весною. Вагітність проходить майже 70 діб, не враховуючи латентного періоду. Самиці мають одну пару сосків розміщених на грудях.

Малята народжуються у так званих материнських колоніях. Це скупчення самок які налічують від кількох до сотень особин. У таких колоніях перебувають в основному самки, які народжують і спільно вигодовують потомство. В умовах парку найчастіше відбувається в червні місяці. У перші тижні малята живляться молоком матері, а під опікою самок залишаються 4-6 тижнів до часу набуття самостійності.

Зимують в дуплах великих дерев, печерах, старих будівлях з достатньою вологістю повітря, а при скорочені вологості поступово гинуть. Одне і те саме сховище використовують майже постійно. Під час сплячки температура тіла з 36 -37 ⁰С падає до 12-14 ⁰С і нижче, а серцебиття за 1хв. робить менше 20 ударів, однак коли знаходяться в активному стані серце б’ється зі швидкістю 400 ударів на хвилину.

Лиликоподібні або рукокрилі ведуть присмерковий і нічний спосіб життя. Мають надзвичайно гострий слух, уловлюють не лише звичайні, а  й ультразвуки частотою до 190000 гц. Для цих тварин важливим є не сам звук, а його відбиття від дерев, стін, літаючих комах та інших перешкод. При орієнтуванні перед польотом і під час польоту вирішальне значення має своєрідна звукова локація. З органів чуттів добре розвинені органи дотику.

Лиликоподібні надзвичайно корисні, як для лісового так і сільського господарства.

Кажани в нашій країні захищені Законом України про Червону книгу України (№ 3055-ІІІ від 7.02.2002 р.).

Новини

МІЖНАРОДНА ЕКСПЕДИЦІЯ ДОСЛІДЖУЄ ЗЕМНОВОДНИХ ТА ПЛАЗУНІВ У НПП «СИНЕВИР»

Національний природний парк «Синевир» прийняв міжнародну групу науковців, які проводять важливі дослідження земноводних та плазунів регіону. Ця співпраця об’єднує експертів з України та Словаччини, підкреслюючи міжнародний інтерес до біорізноманіття парку. До складу експедиції ввійшли Назар Смірнов, кандидат біологічних наук, науковий працівник Чернівецького природознавчого музею, Олександр Зіненко, провідний науковий співробітник Харківського національного університету ім. Каразіна, а […]

  • Без категорії

НА ЗАКАРПАТТІ СТАРТУВАВ МІЖНАРОДНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОЄКТ

Цими днями в Ужгородському національному університеті відбулася стартова конференція, присвячена міжнародному проєкту «Запровадження моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення в Карпатському регіоні». Даний проєкт співфінансується Програмою INTERREG VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027 з бюджетом 905,367,71 євро (загальний бюджет: 1 005,964, Ужгородського національного університету (вул. Університетська, 14). Ключовими завданнями проєкту є інвентаризація водно-болотних угідь у транскордонних областях України, […]

  • Без категорії

ВІЗИТ-ЦЕНТР НПП «СИНЕВИР» – ПОДОРОЖ У ПРИРОДУ ТА МИНУЛЕ

У Національному природному парку «Синевир», поряд із адмінбудівлею природоохоронної установи, діє візит-центр, який став важливою точкою зустрічі подорожуючих з унікальним світом біорізноманіття території ПЗФ. Саме тут починається знайомство з природною, культурною та історичною спадщиною мальовничого гірського краю Карпат. Візит-центр НПП «Синевир» виконує відразу кілька функцій: інформаційну, просвітницьку, наукову й туристичну. Це місце, куди можна прийти, […]

  • Без категорії