Міжнародна ніч кажанів

Сьогодні відзначається міжнародна ніч кажанів. На території національного природного парку «Синевир» обліковано 18 видів з них 17  занесено до Червоної книги України, а саме: Широковух європейський Barbastella barbastellus (Schreber, 1774); Кажан північний Eptesicus nilssoni (Keyserling et Blasius, 1839); Кажан пізній Eptesicus serotinus (Schreber, 1774); Нічниця велика Myotis myotis (Borkhausen, 1797); Нічниця довговуха (Бехштейна) – Myotis bechsteinii (Kuhl, 1818); Нічниця крихітка Myotis alcathoe (von Helverser & Heller; 2001); Нічниця північна (Брандта) Myotis brandtii (Eversmann, 1845); Нічниця вусата Myotis mystacinus (Kuhl, 1819); Нічниця водяна Myotis daubentonii (Kuhl, 1819); Вечірниця мала Nyctalus leisleri (Kuhl, 1818); Вечірниця дозірна (руда) Nyctalus noctula (Schreber, 1774); Нетопир звичайний (карликовий) Pipistrellus pipistrellus (Schreber, 1774); Нетопир лісовий Pipistrellus nathusii (Keyserling et Blasius, 1839); Вухань звичайний Plecotus auritum (Linnaeus, 1758); Вухань австрійський Plecotus austriacus (Fischer,1829); Лилик двоколірний Vespertilio murinus (Linnaeus, 1758); Підковик  малий Rhinolophus hipposideros (Bechstein, 1800); Підковик  великий Rhinolophus ferrumequinum  (Schreber, 1774), лише нічниця крихітка не занесена до Червоного списку України. Серед них, як зникаючий – 1, вразливий – 12, рідкісних – 4 видів.

До Міжнародних переліків Бернської конвенції (1979) Додаток ІІ віднесено – 16 видів,  Додаток ІІІ – 2 види,  до Бонської конвенції (1979) Додаток ІІ  – 18 видів, крім того до Директиви щодо збереження біотопів Європи віднесено в Додаток ІІ/ІV – 5 видів, Додаток ІV – 13 видів. До Угоди про збереження кажанів в Європі (Брістоль, 1995рік) віднесено всі 18 видів.

Парування кажанів проходить, зазвичай восени, окремі види весною. Вагітність проходить майже 70 діб, не враховуючи латентного періоду. Самиці мають одну пару сосків розміщених на грудях.

Малята народжуються у так званих материнських колоніях. Це скупчення самок які налічують від кількох до сотень особин. У таких колоніях перебувають в основному самки, які народжують і спільно вигодовують потомство. В умовах парку найчастіше відбувається в червні місяці. У перші тижні малята живляться молоком матері, а під опікою самок залишаються 4-6 тижнів до часу набуття самостійності.

Зимують в дуплах великих дерев, печерах, старих будівлях з достатньою вологістю повітря, а при скорочені вологості поступово гинуть. Одне і те саме сховище використовують майже постійно. Під час сплячки температура тіла з 36 -37 ⁰С падає до 12-14 ⁰С і нижче, а серцебиття за 1хв. робить менше 20 ударів, однак коли знаходяться в активному стані серце б’ється зі швидкістю 400 ударів на хвилину.

Лиликоподібні або рукокрилі ведуть присмерковий і нічний спосіб життя. Мають надзвичайно гострий слух, уловлюють не лише звичайні, а  й ультразвуки частотою до 190000 гц. Для цих тварин важливим є не сам звук, а його відбиття від дерев, стін, літаючих комах та інших перешкод. При орієнтуванні перед польотом і під час польоту вирішальне значення має своєрідна звукова локація. З органів чуттів добре розвинені органи дотику.

Лиликоподібні надзвичайно корисні, як для лісового так і сільського господарства.

Кажани в нашій країні захищені Законом України про Червону книгу України (№ 3055-ІІІ від 7.02.2002 р.).

Новини

ШАНОВНІ ЖІНКИ!

Щиро вітаю вас із Міжнародним жіночим днем – 8 Березня! Це свято є символом поваги, вдячності та щирого захоплення вашою мудрістю, добротою і силою. Саме завдяки вам у нашому житті панують гармонія, тепло і натхнення. Ви поєднуєте у собі професіоналізм, відповідальність і невичерпну енергію, робите вагомий внесок у розвиток суспільства та нашого Карпатського краю. Ваша […]

  • Без категорії

У РАХОВІ ОБГОВОРИЛИ МАЙБУТНЄ БДЖІЛЬНИЦТВА ЗАКАРПАТТЯ

Нещодавно у місті Рахові відбувся навчально-методичний семінар на тему «Збереження бджіл Рахівської екосистеми – ключова роль фонду ПАВ в модернізації бджільництва Закарпаття». Захід об’єднав науковців, пасічників, екологів та представників природоохоронних установ навколо надзвичайно актуального питання – збереження автохтонних популяцій бджіл Карпатського регіону та впровадження сучасних підходів до сталого бджільництва. Під час семінару старший науковий співробітник […]

  • Без категорії

ПОСИЛЕНО ЗАХОДИ З ОХОРОНИ РАННЬОВЕСНЯНОЇ ФЛОРИ

У Національному природному парку «Синевир» видано наказ щодо посилення охорони та збереження ранньовесняної флори. Документ спрямований на захист унікальних рослин, які першими прикрашають карпатські схили та галявини після зими та потребують особливої уваги в період цвітіння. Ранньою весною у гірських лісах з’являються підсніжники, шафрани, проліски та інші рідкісні види, частина з яких занесена до Червоної […]

  • Без категорії