МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЛІСУ

Щороку 21 березня світ відзначає Міжнародний день лісів — свято, що нагадує про надзвичайну важливість лісових екосистем для життя на Землі. Ліси — це легені планети, вони очищують повітря, регулюють клімат, забезпечують біорізноманіття та є домівкою для багатьох видів тварин і рослин.
Національний природний парк “Синевир” — один із найцінніших природних скарбів України. Його лісові масиви займають понад 90% території парку, а це переважно букові та ялинові насадження, вік яких подекуди перевищує 150 років. Ці ліси не лише створюють мальовничі краєвиди, а й виконують надзвичайно важливу екологічну функцію: вони зберігають водні ресурси, запобігають ерозії ґрунтів і є прихистком для рідкісних видів тварин, таких як бурий ведмідь, рись, глухар, саламандра плямиста і ін.
Загальна площа лісових ділянок України становить 10,4 млн. га в т.ч. вкрита лісовою рослинністю 9,4 млн. га або 15,9 % від загальної площі України та займає 9 – те місце серед Європейських країн.
Серед областей України найбільшу лісистість займає Закарпаття, що складає 676 тис. га або 87,1% від загальної площі області, із них ліси національного природного парку «Синевир» становлять 31407,8 га або 73,5%.
Ліси України зростають від лісостепової до високогірної зони Карпат (до 1600 м.в.н.р.м.), де одним із найважливіших факторів в екологічній рівновазі від степової долинної до високогірної частини Карпат. Важливість лісів з погляду на їх значимість в аспекті водоохоронних, водорегулювальних, ґрунтозахисних, кліматоутворювальних та протиерозійних властивостей не можна переоцінити тому, що вони регулюють водний режим і забезпечують атмосферу киснем, отже мають важливе життєве та господарське значення.
Ліси України сформовані понад 70-ти видами деревних та багатьох кущових і чагарникових порід серед яких домінують: сосна (Pinus sylvestris), дуб (Quercus robur), бук (Fagus sylvatica), ялина (Picea abies), береза (Betula pendula), вільха (Alnus glutinosa), ясен (Fraxinus axсelsior), граб (Carpinus betulus), ялиця (Abies alba). Шпилькові насадження і лісостани займають 43 %, твердолистяні 43 %, а також м’ягколистяні 14 % від загальної вкритої лісом площі. Запас деревини в лісах України оцінюється в межах 2,3 млрд. м³ із середнім запасом на 1 га 235 м³.
В Україні загальна чисельність біоти нараховує понад 70 000 видів, тобто, флори 27000, фауни 45000, серед яких більше 35 % приурочені до лісових екосистем.
Карпати найбільш лісистий регіон та займає 7,4 % території України на якій зосереджено 20% лісів. Лісистість Карпат становить 40,2 %, де зростає майже 70 видів деревних і 110 чагарникових видів. У Карпатах переважають насадження та лісостани із ялини – 41 %, бука – 35 %, дуба – 9 %, ялиці – 4 %, а інші листяні й шпилькові породи займають 6 % від площі всіх лісів.
Лісові регіони Землі становлять всього 4 126 млн. га, а покрита лісом площа – 3 779 млн. га. Ліси називають «легенями планети», вони поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень. Ліс – важлива складова частина біосфери. За підрахунками вчених за один сонячний день 1 га лісу поглинає повітря 120 – 280 кг вуглекислого газу і виділяє 180 – 200 кг. кисню.
Ліси мають велике значення із збереження історично-сформованих природних екосистем, ведення в них моніторингу та прогнозування різних природних явищ і процесів, збереження просторової, видової різноманітності, цілісності природних об’єктів і комплексів, відтворення генетичного фонду живої природи.
Нагадаємо, що в Україні зосереджено найбільші площі пралісів ЮНЕСКО серед 18-ти Європейських країн, які репрезентують найбільш завершені й повні екологічні моделі, де відображено природні процеси, що відбуваються в чистих букових лісостанах за різноманітних природно-кліматичних умов. Це воістину безцінний генофонд бука лісового та ряду інших видів порід.
Сьогоднішня динаміка формування структури Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» – це створення повної серійної транснаціональної суходільної ділянки із 94-ох кластерних частин Європи, що на сьогодні становлять 127404,04 га з буферною зоною 343399,86 га.
Серед Європейських країн за площею пралісів ЮНЕСКО, Україна займає перше місце – 28985,97 га, а серед областей України – Закарпаття, де найбільша площа пралісів, що складаються із 12-ти кластерних складових частин загальною площею 27635,67 га і буферною зоною 37240,68 га, що перевищує площі окремих країн Європи в т.ч. і букові праліси із чотирьох кластерних частин НПП «Синевир» площею 2865,04 га і буферною зоною 1090,94 га.
Міжнародний день лісу — це ще один привід замислитися над тим, як кожен із нас може долучитися до збереження цього безцінного природного ресурсу.
Бережімо ліс разом, адже ліси — наше спільне природне надбання та запорука здорового майбутнього!

Новини

РІК ПОРЯТУНКУ ТА ВІДРОДЖЕННЯ

Реабілітаційний центр диких тварин у НПП “Синевир” відзначає першу річницю! Сьогодні, 12 листопада 2025 року, виповнюється рівно рік з дня відкриття нашого Реабілітаційного центру диких тварин «Квасовець», що став справжнім домом та притулком для благородних оленів, косуль та ланей. За цей період центр перетворився на важливий осередок допомоги парнокопитним, які постраждали в дикій природі від […]

  • Без категорії

ВІДКРИТТЯ НОВОГО ВРАЗЛИВОГО ВИДУ У ФЛОРІ НПП «СИНЕВИР» Carlina cirsioides Klokov

Цього року під час ботанічних досліджень на території Національного природного парку «Синевир» було зроблено значне флористичне відкриття. Експедиційна група, до складу якої увійшли наукові співробітники нацпарку – Т. Нірода та М. Нанинець, а також кваліфіковані фахівці Державного біотехнологічного університету (к.б.н., доц. М.О. Філатов) та Харківської гуманітарно-педагогічної академії (к.б.н., доц. О.В. Філатова), ідентифікувала новий для флори […]

  • Без категорії

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ та НПП «СИНЕВИР» ОБ’ЄДНАЛИ ЗУСИЛЛЯ ЗАРАДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ

Співпраця між Національним університетом оборони України та Національним природним парком «Синевир» має своє продовження — музейний простір «Сталеві полотна» поповнився новими унікальними експонатами. Серед них — історичні прикордонні знаки міжвоєнного періоду, що стали частиною постійної експозиції. Ці артефакти є мовчазними свідками складних процесів формування державних кордонів у Карпатах у ХХ столітті та несуть у собі […]

  • Без категорії