Микола Юрійович Дербак народився 28 листопада 1968 року у селі Колочава Mіжгірського району (нині – Хустський район). У 2002 році закінчив біологічний факультет УжНУ. Кандидат філософських наук. Заслужений природоохоронець України.
Із 2010 року – директор Національного природного парку «Синевир». Завдяки його зусиллям у 2017 році майже 3 тисячі гектарів пралісів Нацпарку включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а також організовано найбільший в Україні Реабілітаційний центр бурих ведмедів.
Сьогоднішня розмова із крайовим парламентарем про депутатську, природоохоронну й волонтерську діяльність, бачення перспектив на майбутнє.
Миколо Юрійовичу, попри свою основну роботу та депутатську діяльність, Ви активно займаєтеся волонтерством. Неодноразово відвідували на фронті наших Воїнів, які боронять державу від ворога, за що відзначені керівниками різних військових підрозділів?
Моє серце, як і кожного свідомого українця, не залишається байдужим до потреб тих, хто сьогодні стоїть на захисті держави. Незважаючи на насичений графік роботи, разом зі своїми колегами, друзями завжди знаходимо час аби організувати чи доправити допомогу на фронт нашим військовим, нашим землякам. Волонтери добре усвідомлюють, наскільки цінною є така матеріальна і моральна підтримка Воїнів.
Наші часті поїздки на території, де ведуться бойові дії, спілкування із військовослужбовцями, безперечно, стають джерелом натхнення для них, підтримкою у складних моментах і справжнім підтвердженням того, що ми поважаємо їх безцінний щоденний подвиг.
За цей час ми налагодили взаємодію із керівниками різних військових формувань, щоб забезпечити їх потреби та допомогти вирішити проблеми, з якими вони періодично зіштовхуються. Про такі поїздки я зазвичай звітую у соцмережах, аби своїм прикладом спонукати інших на активну участь у житті країни та допомогу тим, хто цього найбільше потребує. Адже бути волонтером – відповідальна місія, і найвища оцінка для мене – це коли твої добрі справи стали у нагоді, не вимагаючи нічого натомість. І я вдячний своїй команді однодумців за відвагу, силу і доброту на благородні справи.
Понад 20 років Вам довірено дбати про унікальну природу нашого краю, аналогів якій майже немає у світі. Що б Ви хотіли виділити серед своїх пріоритетів у роботі та досягнень на посаді директора НПП «Синевир»?
Це важлива місія – дбати про унікальну природу рідного краю, дбайливо її оберігати. Одним із головних пріоритетів у моїй роботі, як директора НПП “Синевир” є збереження біорізноманіття. Другим важливим аспектом є збереження водних ресурсів. Озеро Синевир є найвідомішою визначною пам’яткою Закарпаття, справжньою перлиною Карпат потребує особливої уваги у зв’язку зі збільшенням туристичного потоку та впливом людської діяльності на його екосистему. Ми впроваджуємо окремі програми моніторингу якості води, регулювання туристичного навантаження та впровадження вкрай необхідних технологій.
Серед актуальних чинників – освіта і популяризація природних цінностей. Ми вважаємо, що усвідомленість та відповідальне ставлення до природи формуються змалку. Тому наші фахівці активно впроваджують освітні програми серед місцевого населення, школярів і туристів, розповідаючи про унікальність парку та важливість його збереження.
Насамперед досягнення спеціалістів включають у себе запровадження системи екологічного моніторингу, встановлення нових стандартів для туристичної інфраструктури з мінімальним впливом на природу, а також підписання міжнародних угод про збереження біорізноманіття.
Аби відновити Музей лісосплаву, який був зруйнований катастрофічним паводком у 1998 році, зараз доводиться чимало вирішувати поточних питань.
Загалом Музей лісосплаву є не лише символом нашої культурної спадщини, але й важливим джерелом знань про історію та традиції «бокорашів» у нашому регіоні.
Зрозуміло, що у реаліях сьогодення відновлення Музею лісосплаву є надскладним завданням. Намагаємося залучати громадськість та інші дотичні структури до цієї ініціативи. Упевнений, що спільними зусиллями ми зможемо успішно завершити цей проєкт. Задля цього упродовж останнього часу вибудовуємо так стратегію своєї роботи та намагаємося щодня підтвердити, що національний парк – це синергія природи, людини, культури…
Ким Ви у дитинстві мріяли стати? Чи збулися Ваші сподівання?
У дитинстві я мріяв стати військовим. Також хотів бути винахідником та господарником, чия праця здивує багатьох краян. Приваблювала мене також думка про вченого. Згодом вирішив стати агрономом, як батько. Здобувши відповідну спеціальність, тривалий час і працював у тодішніх колгоспних господарствах краю.
Однак, обставини що складалися у колективних господарствах на той час, змусили мене перекваліфікуватися і перейти на роботу в природоохоронну сферу. Відтак працював лісником, а з часом лісничим у Колочавському лісництві. Потім головним природознавцем у НПП «Синевир». а у 2010 році очолив Нацпарк. Нині усвідомлюю, що правильно обрав життєвий шлях, і став тим, ким завжди хотів бути: вільною людиною, яка має можливість ділитися своїми досягненнями та досвідом.
Зараз в інфопросторі активно обговорюється питання щодо побудови вітростанцій на хребтах закарпатських полонин. Чи звертаються до Вас за порадою фахівці-екологи або забудовники?
Яка Ваша думка щодо цих процесів у нашому краї?
Як еколог, розумію важливість розвитку альтернативних джерел енергії з метою зменшення викидів парникових газів та зменшення залежності від вугілля і інших забруднюючих джерел енергії.
Проте, при цьому необхідно уважно оцінювати потенційні екологічні наслідки будівництва вітростанцій. Хребти полонин – це унікальні екосистеми, які можуть постраждати від змін у природному середовищі, спричинених побудовою та експлуатацією вітростанцій. Зміни в ландшафті, руйнування місцевих біотопів, вплив на міграцію птахів та інших видів – це лише деякі з можливих наслідків.
Переконаний, що будівництво вітростанцій на хребтах полонин є недоцільним, так як існуватиме негативний вплив на навколишнє середовище та збереження екологічної рівноваги в цьому регіоні. Крім того, надзвичайно важливо враховувати думку місцевого населення та забезпечити його участь у процесі прийняття рішень.
Як в очолюваній Вами природоохоронній установі борються із браконьєрством та незаконною рубкою дерев?
Як директор парку, я глибоко занепокоєний цими практиками, які загрожують нашим природним ресурсам та екосистемам. Проте, наш колектив, у межах повноважень, вживає необхідні кроки для боротьби з цими проблемами з метою захисту нашої природи.
Задля цього створено спеціалізовані патрульні групи, що складаються із кваліфікованих працівників, які проводять систематичні патрулювання та вживають відповідні заходи у разі виявлення порушень.
Крім того, ми підтримуємо тісну співпрацю з місцевими правоохоронними органами, що дозволяє ефективно реагувати на можливі ситуації незаконної діяльності на території парку; активно займаємося освітньою діяльністю серед місцевого населення та відвідувачів парку. Проводимо інформаційні кампанії, тренінги та семінари, спрямовані на підвищення свідомості щодо важливості збереження природи, негативних наслідків браконьєрства і незаконних рубок.
Нацпарк бере участь у транскордонній співпраці. Які проєкти вважаєте найбільш вагомими?
Один із найбільш вдалих проектів транскордонної співпраці, я вважаю –«Підтримка природно-заповідних територій в Україні», який фінансується урядом Німеччини. У рамках цієї ініціативи маємо можливість проводити моніторинг рідкісних видів рослин і тварин та розробляємо стратегії їхнього збереження й відновлення природного середовища.
Однією з природних перлин національного парку є найбільший в Україні Реабілітаційний центр бурих ведмедів та хижих птахів. Тут вони знаходять безпечне місце для відновлення і відпочинку, а також отримують необхідну підтримку від фахівців доглядачів та ветеринарів парку.
Парк приділяє особливу увагу також хижим птахам, які є важливою ланкою у регулюванні популяцій та збереженні різноманіття екосистеми. Спеціалізовані вольєри та зони для життя встановлені для птахів, що потребують допомоги чи реабілітації. Тут проводиться наукова і медична робота для вивчення та захисту цих видів.
Співробітники парку постійно розширюють свої можливості для збереження та реабілітації тварин. Зокрема, планується розширення території Центру для бурого ведмедя, а також будівництво вольєру парнокопитних диких тварин, а саме – розширення природної території для них, благоустрій території, будівництво Інформаційного центру тощо. Робота над реалізацією цих планів триває…
У фокусі постійної комісії з питань екології та використання природних ресурсів, агропромислового комплексу, розвитку села та земельного устрою – збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання його ресурсів.
Команді профільної комісії, у якій я працюю від початку своєї каденції в облраді, вдалося зробити кілька важливих досягнень. Зокрема, прийняття і реалізація заходів з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області, управління водними і лісовими ресурсами. Завдяки таким програмним документам були ухвалені стратегічні управлінські рішення щодо оптимізації сталого і раціонального використання природних ресурсів у всіх сферах життєдіяльності.
Водночас депутати активно працювали над заходами з охорони й відновлення лісових масивів в області. За нашої участі були прийняті законодавчі акти, спрямовані на збереження лісових ресурсів, заборону незаконної рубки дерев та відновлення лісових насаджень. Це сприятиме збереженню біорізноманіття і лісів, як важливого кліматичного ресурсу.
У межах повноважень було також здійснено значний прогрес у впровадженні ефективних альтернативних джерел енергії, підтримуючи ініціативи щодо встановлення сонячних панелей, інших енергоефективних заходів, що сприятимуть зменшенню викидів парникових газів та забезпечать енергетичну безпеку регіону.
Ви – науковець, над чим зараз працюєте?
Сьогодні, спільно зі своєю командою вивчаємо нові методи та технології, які допоможуть нам ефективніше вирішувати проблеми збереження природи.
До прикладу: наразі розглядаємо можливість використання дронів для моніторингу дикої фауни і флори, що дозволить нам отримувати більш точні дані та зменшити вплив на довкілля. Також зосереджуємо увагу на дослідженні міграційних маршрутів диких тварин тощо.
Окрім цього, намагаюся завершити докторську дисертацію, тематика якої спрямована на збереження і відновлення природного середовища.
Ваші побажання краянам?
Насамперед бажаю усім краянам мудрості й терпіння у досягненні спільних цілей, а найголовніше – Перемоги над загарбником та мирного неба над головою.
Як директор парку, закликаю усіх охочих до ефективної і продуктивної співпраці. Наша команда однодумців і професіоналів завжди відкрита до спілкування, готова вислухати рекомендації й пропозиції та обговорити дієві ініціативи, спрямовані на розбудову рідного краю та благо його жителів.
