У НПП «СИНЕВИР» З’ЯВИЛАСЯ НОВА ФОТОЗОНА ВІКОВОГО МЕХАНІЗМУ

У серці Карпатських гір, де вітер шепоче легенди, а ріки й потічки співають свої пісні, знаходиться неповторний у своїй красі та багатстві Національний природний парк «Синевир».

Саме на його території у підніжжі неповторно-привабливого озера Синевир, де природа щедро демонструє свої дари, інспектори Синевирсько-Полянського ПНДВ створили ще один шедевр – валило, яке зберігає свою актуальність серед місцевих мешканців та туристів.

“ВАЛИЛО» – пристрій, що складається із дерев’яної діжки, жолобів та дерев’яного колеса, яке обертається під тиском води. Незважаючи на свою простоту, валило зберігає актуальність серед окремих горян карпатського краю і по нині.

Валило має давню історію. Перші водяні колеса з’явилися кілька тисяч років тому, де використовувалися для поливу сільськогосподарських угідь та для подачі води в населені пункти. З часом, ідея водяного колеса поширилася повсюди і вона відігравала ключову роль у водних системах багатьох цивілізацій. У різних культурах водяне колесо могло мати різні конструкції та розміри, але його основний принцип залишався незмінним – перетворення енергії води в рух.

У Карпатах горяни його використовували для прання та ущільнення вовни та виробів з неї, особливо для полоскання шерстяних ковдр та пледів, шляхом валяння під силою водяного виру тощо. Повірте, хто щоб не казав, а місцеві мешканці добре знають, що ніщо не зробить шерсть м’якішою та чистішою, ніж проточна гірська вода, що протікає через валило. Саме вода, що пройшла через шерсть впродовж 6 – 7 годин, забираючи з собою забруднення та зайву жирність, залишить за собою лише свіжість і чистоту.

Хоча сучасні технології пропонують більш швидкі та ефективні методи чищення вовни, валило залишається незмінним символом гірського життя та культури. Його використання – це не лише процес, а й спосіб збереження спільного досвіду та традицій, які перейшли через століття.

Сьогодні такі пристрої як валило залишаються не лише важливим елементом господарського життя, але й символом співіснування людини та природи. Його зведення нагадує нам про наші корені, про те, як прості методи можуть мати велике значення, і про те, як мудрість минулих поколінь може впливати на наше майбутнє…

Новини

ПРАЛІСИ ЄВРОПИ – ВСЕСВІТНЯ ПРИРОДНА СПАДЩИНА ЮНЕСКО

Букові праліси представляють повне серійне різноманіття, яке притаманне для Європи та мають достатній розмір, щоб підтримувати природні процеси розвитку, необхідні для забезпечення довгострокової екологічної життєздатності лісових екосистем в цілому. Вони довершують спектр букових лісів та додають останні суттєві за площею залишки букових пралісів Європи. Праліси репрезентують найбільш завершені й повні екологічні моделі, де відображено процеси, […]

  • Без категорії

Спільний проєкт ліцею і нацпарку до Міжнародного дня Землі «Що я можу зробити для майбутнього планети?»

Щороку 20 квітня жителі нашої планети відзначають Міжнародний день Землі. Це чудова нагода вкотре замислитися над проблемою збереження навколишнього середовища, усвідомити необхідність порозуміння між людиною та природою, об’єднатися заради благополуччя нашого подальшого існування на планеті. Учні початкової ланки Синевирського ліцею разом зі своїм вчителем також долучилися до відзначення Всесвітнього дня Землі. Зокрема, було проведено спільний […]

  • Без категорії

Микола ДЕРБАК: НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК – ЦЕ СИНЕРГІЯ ПРИРОДИ, ЛЮДИНИ, КУЛЬТУРИ

Микола Юрійович Дербак народився 28 листопада 1968 року у селі Колочава Mіжгірського району (нині – Хустський район). У 2002 році закінчив біологічний факультет УжНУ. Кандидат філософських наук. Заслужений природоохоронець України. Із 2010 року – директор Національного природного парку «Синевир». Завдяки його зусиллям у 2017 році майже 3 тисячі гектарів пралісів Нацпарку включені до списку Світової […]

  • Без категорії