Знайомтесь, це – “Квітка троля”

Так ще називають купальницю європейську (лат. Trollius europaeus).  Але цього разу, шановні наші читачі, це буде не науковий виклад статті!) Ми вирішили трохи відійти від суворого наукового викладу інформації і задумали її трохи «розфарбувати» яскравими словами, оскільки мова йде і про справді сонячно-яскраву квітку.

Отже, купальниця європейська – багаторічна трав’яниста рослина сімейства Лютикових (лат. Ranunculaceae). Вона має ще й іншу назву – купальниця звичайна, але вигляд вона має зовсім уже не звичайний: ефектне різьблене темно-зелене листя і, схоже на золотаво-жовту кульку, суцвіття, що має надзвичайний аромат. У країнах Скандинавії її називають квіткою тролів, які ховають у горах своє золото. А де розпускається така квітка, там вхід до печери. У природі налічується приблизно п’ятдесят видів купальниць. Їх ще можуть називати вогниками, бубонцями, купавами, скандинавською трояндою, купавницями, курячою сліпотою. Купальниця європейська «звичайна» лише тим, бо є типовим видом серед рослин виду купальниць. Така назва рослині присвоєна через пристрасть до вологих ділянок суші, вибираючи для свого вегетаційного циклу травень-червень, поки ще ґрунт насичений весняною вологою.

Ця рослина потребує захисту від повного зникнення, а тому її занесено до Регіонального червоного списку Українських Карпат. Справа в тому, що розмножується вона переважно насінням, а красиві і яскраві квіти привертають увагу любителів лісових букетів. Тому люди не замислюючись над тим, просто «тихою смертю» знищують їх як вид.

Ми вивчили безліч документальних статей. Яких тільки небилиць ми не начитались з них! Та не трапилось легенди, казки чи просто якоїсь цікавої історії, пов’язаної з купальницею. Зате в сучасних авторів з книги в книгу мандрує одна й та ж розповідь: нібито наукова назва роду “ Trollius ” вказує на зв’язок рослини з тролями — міфічними істотами, героями нордичних саг та балад. І ботаніки-професіонали, і письменники-природолюби навперебій переконують читачів, що давні жителі скандинавських країн вірили, ніби в затишних кулястих квітках купальниці живуть таємничі тролі — веселі і добродушні духи-гномики. Тож на честь цих міфічних потішників-карликів, мовляв, і названо рослину. Зараз важко встановити, з чиєї легкої руки ця небилиця започаткувала свій початок. Але те, що вона аж ніяк не скандинавського походження — це факт.

За давніми скандинавськими народними віруваннями, тролі — це не маленькі добряки-чарівники з відомої казки про Білосніжку та семеро гномів, а страшні силачі-велетні. У сагах і баладах тролі завжди потворні, люті та ще й дурні. Завжди жили вони в горах, вночі творили зло, а зі сходом сонця ставали скелямиТож доводити про якусь єдність бридких потвор-тролів із золотоквітою красунею-купальницею — справа досить сумнівна.

Звичайно, легенда — це не документалізована розповідь про певну подію чи явище. Але… дорога ложка до обіду, а приказка — коли вона до місця. Тому, на нашу думку,  в даному випадку краще вже “сіре” виведення назви роду рослини від латинського “троллеус” (“кругла посудина”), ніж «квіткова» назва — від нордичного “троль”.

Тож читайте далі наш варіант легенди про купальницю.

ЛЕГЕНДА ПРО КУПАЛЬНИЦЮ

Високий юний пастух Іван приганяв кожного дня своїх коней на водопій до річки Тереблі. Коні з розгону скакали в холодні й світлі води ріки, піднімаючи фонтани бризок, але зрівнятися з Іваном ніхто не міг. Юнак дуже гарно плавав і так щиро сміявся, що приманив усіх русалок. Русалки стали хитрувати, як би то заманити юнака до себе, але жодна з них не змогла привернути його увагу. Розчаровані русалки повернулись у холодні води Тереблі, але одна так покохала Івана, що не захотіла з ним розлучатися. Вона стала вибиратися з води і тишком спостерігати за пастухом. Коси її золотаві, як сонце, а очі синьо-голубі, як прохолодна вода Тереблі. Та Іван все ж її помітив. Вони закохалися одне в одного, але не могли визначитись, де їм жити – на землі чи у водах Тереблі. Іван не міг відмовитись від своєї улюбленої роботи і не хотів розлучатися, за що русалка образилась і перетворила Івана на польову квітку Купальницю, а сама зникла у ранкових променях сонця. З того часу, коли зацвітає купальниця, то всі водяні русалки виходять на сушу і плетуть собі з неї віночки! А квітка й досі не може визначитися: росте на суші, однак з вологим і сирим ґрунтом розлучитися не може!..

 

 

Новини

НА ЗАСІДАННІ НТР ОБГОВОРЕНО ВАЖЛИВІ ПИТАННЯ

Сьогодні в Національному природному парку «Синевир» відбулося засідання Науково-технічної ради (НТР), де визначено стратегічні цілі для збереження, вивчення та розвитку природоохоронної установи на поточний та наступний роки. Засідання відкрив заступник директора, головний природознавець НПП «Синевир» Віктор Шишига, задавши конструктивний та професійний тон обговоренню. Першочергово учасники засідання зосередилися на стратегічному плануванні. Було розглянуто та затверджено плани […]

  • Без категорії

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

День Української Державності — це свято, яке нагадує нам про глибоке історичне коріння нашої країни, про незламність українського народу та багатовіковий шлях до свободи. Від часів Київської Русі й до сьогодення українці зберігали свою мову, культуру, віру та прагнення жити у власній незалежній державі. Сьогодні, коли Україна мужньо боронить свою землю, це свято набуває особливого […]

  • Без категорії

ДИРЕКТОР НПП «СИНЕВИР» ПРИВІТАВ КОЛЕКТИВ ІЗ ДНЕМ ПЗФ УКРАЇНИ

День працівника природно-заповідного фонду України — свято тих, хто присвятив своє життя збереженню унікальних природних багатств, захисту біорізноманіття та примноженню лісових та озерних скарбів нашої країни. З цієї нагоди в Національному природному парку «Синевир» відбулися урочисті збори, під час яких директор парку Микола Дербак щиро привітав свій колектив. Головною подією зборів стала урочиста церемонія нагородження. […]

  • Без категорії