Асфальтове дорожнє покриття дозволяє доїхати на двоколісному до багатьох об’єктів парку "Синевир". Зокрема і до самого озера, в Музей лісу і сплаву, до водоспаду "Білий звір" чи Реабілітаційного центру бурих ведмедів. Гірськими велосипедами можна дістатися найвіддаленіших локацій парку, до яких автомобільний рух буває ускладнений.
Та якщо ви не "профі", але під час вашої подорожі дозволятиме погода, радимо виділити день і поїхати з Синевирської Поляни в Колочаву.
Велосипеди можна взяти напрокат у місцевих садибах чи готелях – дуже часто власники в теплу пору року пропонують таку послугу. Та варто також пам’ятати, що часто доведеться їхати автомобільними дорогами, тому не забувайте про безпеку.
Відстань – близько 30 кілометрів. Але поїздку значно полегшує те, що дорога від Синевирської Поляни здебільшого спускається вниз.
Проїхавши більшу частину шляху (16 кілометрів), варто зробити зупинку за селом Синевир перед Негровцем. Адже праворуч від дороги розташоване унікальне місце – болото Глуханя.
У більшості із нас болото асоціюється із не надто приємними враженнями. Але у цьому випадку – воно корисне і потрібне природі. Болото акумулює воду і запобігає паводкам, віддає воду, коли стається посуха, а також стабілізує температуру навколишнього середовища. А ще там росте багато унікальних рослин.
CC BY-SA 4.0, Вікісховище
CC BY-SA 4.0, Вікісховище
CC BY-SA 4.0, Вікісховище
Діставшись до Колочави, за 5 кілометрів від Глуханя радимо не проїхати повз унікальну церкву Святого Духа. Вона зведена наприкінці XVIII століття без єдиного цвяха. Зараз тут діє музей. Побачите її ліворуч від дороги.
А ще за 3 кілометри від церкви, повернувши із основної дороги праворуч, приїдете до музею-скансену "Старе село". Тут відтворено село стародавньої Верховини з автентичних експонатів, які ознайомлюють із 300-річною історією побуту місцевих жителів. У музеї представлені пам'ятки культури різних часів і різних верств населення як за соціальним статусом (бідняки, середняки), так і за видом діяльності (вівчарі, лісоруби, теслі, шевці). Оскільки Колочава об'єднує культуру гуцулів, бойків, лемків, угорців, румунів, німців, євреїв, чехів і словаків, із цими особливостями також ознайомлять різні експонати, зокрема національний одяг.
А ще на початку весни у "Старому селі" в Колочаві розцвітає долина крокусів. Шафран (Крокус) Гейфеля (Crocus heuffelianus Herb) — зникаюча декоративна ранньовесняна рослина. Зазвичай перші квіти розцвітають у Колочаві з 20 березня імасово цвітуть десь до 25 квітня.
Вирушаючи на велопрогулку природним парком, потрібно не забувати про правила безпеки, а також пам’ятати, що погода часто може змінюватися. Тому завжди наперед плануйте маршрут та розраховуйте свої сили.